Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
Отже, кримінологія знаходиться на стику правових, а точніше юридичних, та соціальної (соціологічної), психологічної, педагогічної, певною мірою і біологічної наук. Звідси постає питання про належність кримінології до тієї чи іншої галузі наук. Є прихильники думки, що кримінологія не виходить за межі юридичних наук. Існує немало аргументів на підтримку цього погляду. Дійсно, кримінологія користується основним поняттям злочину, яке визначає кримінальне право. Тривалий час з кінця XIX — початку XX ст. фахівці, які вивчали проблеми походження злочинності, її причин, особи злочинця, окремих видів злочинів та заходів їх запобігання, отримані наукові знання відносили до кримінології, вбачаючи її складовою кримінального права. Відомі твердження, що кримінологія вийшла з кримінального права. Дехто додає, що вона вийшла з нього та була витребувана суспільством як окрема наука через те, що кримінальне право виявилося самостійно неспроможним своїми засобами забезпечити контроль та протидію злочинності у напрямі її скорочення. Більше того, окремі вчені стверджують, що саме кримінологія є центральною ланкою у циклі кримінально-правових наук, тому що лише вона розробляє систему запобігання, а звідси й скорочення та, певною мірою, подолання злочинності. Щодо кримінально-правових засобів, то вони в широкому розумінні (загальна превенція) є запобіжними, підкореними більш загальному завданню, яке вирішує кримінологія.
Проте уважний аналіз питань, вирішення яких є завданням кримінології, не дає змоги її відносити не лише до кримінального права, а певною мірою й до юридичних наук загалом. Це питання причин і умов злочинності, зокрема соціально-економічних, психологічних тощо, поняття особи злочинця та її формування, значної частини запобіжних заходів та інші, які не є юридичними (правовими). Інша річ, що вони значною мірою використовуються для вирішення правових проблем.
Немало є прихильників віднесення кримінології до соціологічних наук як теорії соціології злочинності. Виступаючи проти віднесення кримінології разом з кримінальним правом до однієї наукової спеціальності № 12.00.08 та загалом до номенклатури юридичних наук, А. Ф. Зелінський вважав, що злочинність, яка є
16
головним предметом кримінології, за своєю формою є різновидом соціального відхилення (девіації). Оскільки останнє є предметом вивчення соціології, то і кримінологія має бути віднесена до розряду соціологічних наук як соціологія злочинності1. У радянській кримінології таку думку розвивали О. М. Яковлев та Ю. Д. Блув-штейн2. Прихильники цього погляду, як правило, за приклад брали американську соціологію, яка значною мірою охоплює й кримінологічну проблематику. Але при цьому не враховували принаймні дві обставини. По-перше, соціологія має предметом розгляду суспільні відносини, їх структуру, склад, соціальні ролі, а також соціальні норми та відхилення від них. Серед останніх, за визначенням соціології, перебувають й злочинні відхилення. Проте соціологія не йде далі віднесення їх до так званої «поведінки, що відхиляється» (рос. — отклоняющееся поведение), не вдається до розгляду змісту відхилення, його природи, причин, механізмів, методів і засобів запобігання. Це не її предмет. Тобто в соціології суспільно небажані негативні явища, зокрема злочинність, а також її діяльнісні прояви — злочини розглядаються на рівні більш високої абстракції, соціологічної схеми, не вдаючися до їх змістовного вивчення і визначення. Не можна не визнати, що кримінологія застосовує соціологічні методи дослідження. Але в кримінології ці методи використовуються для предметно-змістовного вивчення ознак злочинності, її природи і детермінації, місця у ній особи тощо, а це не є предметом вивчення соціології. Тому й соціологічні категорії «антисуспільне явище», «поведінка, що відхиляється», «деліквент» самі по собі нічого не дають для змістовного розуміння категорій «злочинність», «злочинна діяльність», «особа злочинця», які вивчає і визначає кримінологія. Через це віднесення її до розряду соціологічних наук не має переконливих аргументів і викликає заперечення.
По-друге, розуміння у США кримінології як частини соціології, яке, до речі, поділяють далеко не всі американські фахівці в галузі вивчення злочинності, певною мірою пов'язане з тим, що там поряд із кримінологією, яка розглядає злочинність та її
1 Зелінський А. Ф. Кримінологія: Навч. посіб. — X., 2000. — С 10-11.
2 Блувштейн Ю. Д., Яковлев А. М. Введение в курс криминологии. — Минск, 1993. — С. 8-9.
17
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: