logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 5

Детермінуючі комплекси різних ланок відрізняються безпосе­редністю або опосередкованістю (різної міри) в обумовленні зло­чинності та її проявів.

Згідно з названою підставою поділу детермінуючих комплексів, потрібно передусім виокремити детермінуючий комплекс першої безпосередньої ланки детермінації конкретних злочинних проявів. У цьому комплексі роль безпосередньої причини злочинного прояву відіграють антисуспільні суспільно неприйнятні елементи індивідуальної свідомості, особистості загалом, які через досягнен­ня суспільної небезпечності стають підґрунтям формування криміногенної мотивації та перетворюються на мотив конкретно­го злочину, як його внутрішня (суб'єктивна) причина. Ці елементи свідомості на етапі формування криміногенної мотивації набува­ють якості криміногенності, тому що безпосередньо породжують злочинний прояв. Термін «криміногенний» походить від лат. crimen —- злочин та грец. genus — зародок (те, що породжує). Звідси криміногенним може називатися лише той елемент детермінації, який породжує злочин і злочинність. Наведене поняття «криміно­генний», на жаль, часто поширюється й на інші детермінанти, які не тільки не породжують злочин і злочинність, а й не мають з ними причинного зв'язку. У таких випадках терміном «криміногенний» заміняють термін «детермінуючий».

До першої найближчої ланки зумовлення злочину належать та­кож умови, що безпосередньо сприяють формуванню та реалізації криміногенного мотиву. Це індивідуальні умови життєвого буття особи-носія криміногенного мотиву, її найближчого середовища, індивідуальні, в тому числі біопсихологічні та психічні особли­вості, які разом узяті у взаємодії, сприяють формуванню та ре­алізації криміногенного мотиву і тому набувають криміногенного значення. Перша безпосередня ланка обумовлення злочинного прояву включає також конкретну життєву ситуацію, що позна­чається на формуванні та реалізації злочинного наміру, і тому теж може називатися криміногенною. Таким чином, першу ланку без­посередньої детермінації злочинного прояву можна назвати ланкою криміногенності. Криміногенного значення набувають умови лише першої безпосередньої ланки детермінації, і то не завжди.

192

Теорія детермінації злочинності

Для розуміння кримінологічної ролі та детермінуючого значен­ня елементів першої безпосередньої ланки детермінації, передусім елементів індивідуально-психологічного комплексу, що відігра­ють роль внутрішньої (суб'єктивної) причини злочинного прояву, потрібно більш детально розглянути процес формування зазначе­них елементів, систему та механізм спричинення та обумовлення у цій ланці. Місцезнаходження того чи іншого елементу у системі та функція, яка йому притаманна, визначають його криміно­логічну роль. Крім криміногенної (продукування злочинного про­яву та злочинності в цілому, а також безпосереднє сприяння йому) ця роль може бути іншою кримінологічно значущою (обумовлен­ня функціонування криміногенних чинників поза виконанням са­мостійно криміногенної функції) або іншою детерміністичною (пов'язаність, кореляція із злочинністю або її проявами, що не має кримінологічної значущості).

Для виявлення кримінологічної значущості (або відсутності та­кої) кожного детермінанта, особливо такого, який виконує іншу детерміністичну роль, систему детермінації прояву кримінальної (як і будь-якої іншої) людської активності слід розглядати у широ­кому розумінні. Не треба обмежувати її тільки безпосереднім обумовленням та регуляцією поведінки, більш правильно включа­ти до неї у певних межах також рівні відображення середовища, становлення характеру людини, формування її особистості та спрямованості останньої, а також реалізації акту поведінки. Це дослідження системи індивідуально-психологічної детермінації не у горизонтальному розгортанні детерміністичних зв'язків, а у вер­тикальному, у глибину формування індивідуальних елементів детермінуючого психологічного комплексу.

Необхідно виходити з того, що індивідуальні особливості лю­дини, в тому числі психологічні та психофізіологічні, розумові, емоційні та вольові виявляються та виявляють свій вплив на різних рівнях системи детермінації злочинного, як і будь-якого вчинку, у різних її ланках, маючи певне функціональне наванта­ження і набуваючи, залежно від цього, відповідної криміно­логічної значущості.

Вияв та відповідна роль згаданих індивідуальних особливостей людини, що позначаються у подальшому на її формуванні та

193