logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 9

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

чинників. Головною перепоною подальшого якісного розвитку кримінологічного прогнозування стала значна чисельність чинників, які самостійно та у взаємодії по-різному (з різною мірою залежності) чинять детермінуючий вплив на злочинність, окремі її складові, передусім на особу злочинця та безпосередню ланку обумовлення злочинних проявів.

Подоланню зазначених труднощів мали сприяти декілька вирішальних чинників. По-перше, це поступове розширення в середині 60-х років XX ст. теоретичних знань та емпіричних досліджень у галузі пізнання причин і умов злочинності, отриман­ня більшої кількості предметної інформації про них, пошук мож­ливостей подавати їх характеристику у кількісних показниках. По-друге, на цей період припав розвиток на прикладному рівні методів математичної статистики, в тому числі для потреб відоб­раження інформації про соціальні явища, зокрема кількісне визна­чення залежності між цими явищами та міри цієї залежності. По-третє, відбувся розвиток технічних електронних засобів, пере­дусім ЕОМ, здатних одночасно виконувати багатофакторні обчис­лення за єдиною програмою, зокрема за програмами складного декількарівневого статистичного аналізу.

Подальший розвиток кримінології, передусім прикладної час­тини вчення про детермінацію злочинності, а також суміжних із нею наук дали можливість на початку 70-х років XX ст. організу­вати в деяких провідних кримінологічних центрах країни, зокрема у Всесоюзному НДІ МВС, прикладну розробку проблем прогнозу­вання злочинності та здійснення перших таких прогнозів. Посту­пово опрацьовувалися та використовувалися деякі методи прогно­зування не лише злочинності та її складових, а й обумовлюючих чинників у комплексному вигляді, а також діяльності щодо боротьби з нею. Здійснення прогнозів злочинності в останню чверть XX ст. увійшло в практику правоохоронних органів, а в науково-дослідних установах, передусім системи МВС, поступово перетворювалося на комплексне кримінологічне прогнозування. Від короткострокових (на 2-3 роки) стали переходити до середнь-острокових (на 4-5 років) прогнозів. Розробляються теоретичні та методичні засади довгострокового (на 10 і більше років) криміно­логічного прогнозування.

В Україні в останні роки прогнозування злочинності увійшло в практику роботи Головного Штабу МВС як засіб предметної конкретизації та удосконалення системи управління діяльністю щодо боротьби зі злочинністю. Короткострокові прогнози безпо­середньо виконує Кримінологічна лабораторія НДІ Національної академії внутрішніх справ (нині — Державного НДІ МВС України). На початку XXI ст. був започаткований прогноз кримі­нологічної ситуації у Україні, у процесі якого прогнозу піддавали­ся не лише показники злочинності, а й тенденції зміни її соціаль­них передумов та обумовлюючих чинників1.

Таким чином, в Україні в останні роки прогнозування злочин­ності перетворюється на кримінологічне прогнозування. Аналіз нинішнього стану кримінологічного прогнозування в Україні на пев­ному соціальному рівні дає змогу визначити його засадничі поло­ження, наведені нижче.

  1. Кримінологічне прогнозування набуло якостей науково-прикладної процедури передбачення тенденцій зміни кількісних показників та якісних характеристик злочинності, її детермі­нантів, ознак кримінологічної характеристики злочинів, особи злочинця, стану діяльності щодо запобігання кримінальним проявам.

  2. Кримінологічне прогнозування перетворилося на приклад­ний засіб удосконалення управління, передусім опрацювання та планування системи заходів підвищення ефективності діяльності щодо запобігання та протидії злочинності.

  3. За наявності необхідної кримінологічної інформації, науко­во-методичного забезпечення та професійної підготовки виконав­ців кримінологічний прогноз може дати відповіді (оцінки) з таких питань:

1 Кулик О. Г. Кримінологічна ситуація в Україні та деякі чинники її розвитку // Наук. Вісп. Нац. акад. внутр. справ України. — 1999. — № 2. — С. 13-63.

396

397