logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 9

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

ни, підсистеми передвіщений її активності та діяльності саме в тій частині, яка виявляється у злочинному прояві. Звідси обґрунто­вується принципова поширеність стосовно зазначеного різновиду основних закономірностей і правил, що властиві всій системі. По-друге, принцип системності вимагає, у свою чергу, розглядати прогнозування індивідуальної злочинності поведінки як закінче­ну систему, всі елементи якої мають бути підкорені одній (резуль­туючій) меті — забезпеченню ймовірного прогнозу злочинного прояву.

Прогнозування індивідуального злочинного прояву підкорене також принципу наступності, який полягає у тому, що в процесі розроблення методики і організації прогнозування мають бути виявлені та адекватно сприйняті поняття, уявлення та законо­мірності, встановлені на цей момент наукою стосовно об'єкта прогнозування — злочинного прояву, в тому числі щодо його структури, механізму, зовнішніх ознак і характеристик.

Важливішим щодо індивідуального прогнозування людського прояву в цілому, включаючи злочинний прояв, як і щодо будь-якого прогнозування, є принцип імовірності. Сутність його у тому, що при оцінці події, факту, істинність якого попередньо невідома, слід керуватися тією її інтерпретацією, яка здається найбільш вірогідною та прийнятою, на користь якої свідчать більш впевнені факти, навіть передбачувані. Видатний кримінолог сучасності В. М. Кудрявцев багато років тому вказав на декілька рівнів про­яву ймовірності у злочинній поведінці, у тому числі на наявність у ній зв'язку між потоками інформації та волевим рішенням, який забезпечується «ймовірнісним механізмом» мозку, що сприймає певну систему, тенденцію, закономірності інформації ззовні та ви­користовує її у передбачувальних цілях1.

З імовірністю прогнозування індивідуальної поведінки пов'язані принципи відносності та багатозначності. Передбачен­ня об'єктів, що формуються, розвиваються та проявляються за ймовірнісними закономірностями, не може бути абсолютним, із точністю до 100 %. Конкретне співвідношення у кожний момент діалектично пов'язаних між собою можливого та ймовірного,

1 Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. — М., 1968. — С 120-124.

404

вірогідного і реального, міра ймовірності, що обумовлюється характером прогнозованого об'єкта, повнотою та якістю прогнос­тично значущої інформації про нього, а також здатністю до її точного виміру, визначають рівень відносності результатів прогно­зу, ступінь його наближеності до абсолютного.

Імовірність виявляється не лише стосовно відносності резуль­тату, а й у можливості отримання різних його варіантів. Відобра­жаючи об'єктивно існуючу багатоваріантність поведінки людини, що залежить від низки об'єктивних та суб'єктивних обставин, про­гноз такої поведінки також не може бути однозначним. Він має певну відносну визначеність лише щодо цієї сукупності обумов­люючих його ознак, обставин, та й то — на певний момент. З пли­ном часу можуть змінюватися не лише кількісні параметри ре­зультату прогнозу, що впливають на підвищення або пониження його надійності та міри ймовірності здійснення, але й висновок щодо суті прогнозованої поведінки.

У процесі прогнозування потрібно враховувати також мож­ливість впливу самої процедури прогнозу на його об'єкт. Практи­ка свідчить, що передпрогнозне його оцінювання, виконання прогнозної процедури та нерідко заходи, що вживаються відразу після прогнозу згідно з ним, як правило, не залишають об'єкт байдужим до нього, викликають певні реакції об'єкта, що зміню­ють його первісний стан та впливають на міру підтвердження прогнозу.

За своєю головною методологічною спрямованістю прогноз індивідуального злочинного прояву належить до типу пошукових, за якого прогнозування стану об'єкта здійснюється через умовне продовження на майбутнє тенденцій його розвитку в минулому та сучасному. При цьому деякі нетипові обставини, що можуть впли­нути на цю тенденцію (створити перепони, пришвидшити або загальмувати) або умовно зовсім не беруться до уваги, або створюється інструмент (апарат) оцінювання їхнього ймовірного прояву і впливу. Такий прогноз звичайно відповідає на питання, чи відбудуться ймовірно прогнозовані зміни поведінки, чи стане вона такою при збереженні умов або їхній імовірній зміні.

На підставі розглянутих методологічних принципів та наста­нов, а також конкретних цілей прогнозування індивідуального зло-

405