logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 8

Теорія запобігання злочинності

та неповні відомості про її причини і умови, через що і показники прогнозів потрібно сприймати як умовні. Не знаючи досконало причин і умов злочинності, не можна предметно прогнозувати дію її чинників. За відсутності конкретних об'єктивних даних стосовно діяльності щодо запобігання злочинності уявлення про цю діяльність складається «за фактом» штучного «скорочення» злочинних проявів. За названих умов прогнозування результатів запобіжної діяльності фактично не можливе.

У навчальній та навчально-методичній літературі на загально­му рівні визначені форми, засоби, загалом тактика діяльності щодо запобігання злочинності. Вказані розробки інколи назива­ють методикою, хоча для цього немає достатніх підстав. Методи­ка — це науково-обґрунтований визначений для кожної операції запобіжного процесу порядок вибору та застосування найбільш доцільних запобіжних заходів, умов їх реалізації, забезпечення високої результативності, оцінки останньої стосовно реального запобіжного впливу.

Головними недоліками цієї частини організації запобігання злочинності є:

— неповнота розроблення конкретної запобіжної тактики стосовно кожного виду злочинів, щодо яких у цьому є потреба;

— недостатня адресна прив'язаність заходів до конкретних детермінантів, на скорочення дії яких ці заходи мають впливати, що є переважно наслідком недостатнього знання про зазначені детермінанти як про об'єкти запобіжного впливу.

Вкрай вразливим місцем діяльності щодо запобігання злочин­ності в Україні є зовсім неприйнятне організаційно-структурне та кадрове її забезпечення. Це стосується визначення суб'єктів діяльності, організаційного та штатного забезпечення можливос­тей її здійснення, досягнення у ній бажаних результатів. Визначен­ня суб'єктів безпосереднього здійснення запобіжної діяльності має два організаційних підходи: 1) визначення спеціалізованих підроз-

362

ділів і виконавців; 2) покладення функцій запобіжної діяльності на всі підрозділи поряд із виконанням інших функцій. У період діяль­ності органів внутрішніх справ у 70-х — на початку 80-х років XX ст. у їхній структурі була утворена та діяла окрема служба профілактики, основу якої становили інспектори профілактики та дільничні інспектори. На етапі зламу багатьох напрацювань систе­ми органів внутрішніх справ, що цілеспрямовано проводився у 1983-1985 pp. тодішнім міністром В. В. Федорчуком, цю службу було ліквідовано на підставі того, що профілактикою мають займа­тися всі служби. А всі — це значить персонально і відповідально — ніхто. За радянських часів після відставки В. В. Федорчука службу профілактики не було відновлено. І в суверенній Україні прийнято другий підхід, коли функції профілактики покладено на всі служ­би поряд із виконанням ними інших службових обов'язків. Значне навантаження основною профільною діяльністю, показники якої визначають оцінку роботи, серед яких не передбачено показників запобігання злочинам, неконкретизовані обов'язки та відсутність спросу за здійснення цієї діяльності призвели до її значного послаблення, фактично — до розвалу. Крім того, в країні діяльність щодо запобігання злочинності фактично покладається лише на органи внутрішніх справ, а в них ця робота професійно не організо­вана. Через знеособлення діяльності щодо запобігання злочинності і фактично її недооцінку знизився рівень навчання особового скла­ду з запобіжної тематики, його навчально-методичне забезпечення, передусім методичними рекомендаціями. У цілому професійний рівень цієї діяльності значно знизився порівняно з періодом 70-80 років XX ст.

Інформаційне забезпечення запобіжної діяльності знаходить­ся на низькому рівні. Потрібна для забезпечення цієї діяльності інформація, передусім про причини, умови, інші детермінанти злочинності, окремих її видів, відсутня, через що вона не піддається аналізу і не враховується при розробці та здійсненні заходів щодо удосконалення організації запобігання злочинності.

Ще у 1999 р. до Кабінету Міністрів України Академією право­вих наук було подано наукові розробки щодо причин і умов деяких видів злочинності з пропонуванням розроблення наукових засад створення Державної автоматизованої системи кримінологічної

363