Глава 3

Методологія і методи кримінологічної науки

природничих, технічних науках. Доцільним та перспективним вия­вилося його застосування і в кримінології, передусім щодо аналізу злочинності, її причин і умов, особи злочинця, опрацювання теорії і практики запобігання злочинним проявам, про що йтиметься у відповідних главах Курсу. Разом із тим, слід зазначити, що через на­укову привабливість, цінність і, так би мовити, «модність» систем­но-структурного методу посилання на його застосування можна нерідко зустріти в дослідженнях, де далі визначення структури предмета справа не пішла, системні зв'язки, залежності, навіть сис­темоутворюючі, залишилися нерозкритими, а можливості саме сучасного системного підходу — невикористаними.

Як зазначалося, другу частину загальнонаукових методів пізнання становлять емпіричні (грец. етреігіа — досвід) методи. Вони ґрунтуються на пізнанні та використанні досвіду. Серед них найбільш поширеним є метод спостереження. Він визначає спосіб цілеспрямованого сприйняття дійсності, що обумовлюється ме­тою та завданнями діяльності, у процесі якої виникає потреба в спостереженні. Його різновидом є спостереження, що застосо­вується у науковій діяльності, у тому числі з метою наукового пізнання. Саме його називають загальнонауковим методом спос­тереження. Наукове спостереження, як і його метод, на відміну від інших способів спостереження (художнього, творчого, побутового тощо), визначається певними умовами та вимогами. Основною се­ред них є вимога забезпечення об'єктивності, тобто можливості контролю отриманих відомостей через повторне спостереження або інший метод пізнання, наприклад через експеримент, пе­ревірку гіпотези тощо. Головне завдання наукового спостережен­ня — найбільш адекватно відтворити емпіричний факт (сукуп­ність аналогічних фактів) з метою його безпосереднього або через інтерпретацію використання як наукового аргументу для підтвер­дження чи спростування тієї чи іншої наукової ідеї, положення, гіпотези тощо.

Адекватність відтворення емпіричного факту у сучасний період забезпечується дотриманням певних умов, визначених наукою інформатикою. Наукове спостереження має ряд диференціацій. Зокрема, розділяють спостереження: безпосереднє (з використан­ням лише природних органів сприйняття людиною навколишньо-

104

го світу) та посереднє (із використанням спеціальних пристроїв); суцільне (з охопленням усієї кількості об'єктів пізнання) та вибіркове (стосується лише частини певним чином відібраних об'єктів); довільне та стандартизоване за визначеною схемою; зви­чайне (пасивне, зовнішнє відтворення факту) та включене (із введенням суб'єкта спостереження «усередину» відносин та умов, у яких функціонує емпіричний факт). Про відмінності та застосування окремих різновидів спостереження стосовно кримінологічної інформації йдеться у главі 1 Книги 3 Курсу. Спос­тереження будь-якого виду має відбуватися лише на законних підставах. Варто нагадати, що Конституція України (ст. 32) не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, еко­номічного добробуту та прав людини.

Оскільки злочинність становить загрозу національній безпеці, збирання кримінологічної інформації про неї та осіб, які вчинили злочин або стосовно яких є висока ймовірність його вчинення, на нашу думку, не підпадає під обмеження, визначені ст. 32 Консти­туції України. Проте, безумовно, збирання інформації можливе лише із дотриманням вимог закону та норм суспільної моралі. Детальніше про це йтиметься у главі 8 Книги 1 та главі 1 Книги З Курсу.

До загальнонаукових емпіричних методів належить і метод експерименту (лат. experimentum — дослід, випробування). Він по­лягає у тому, що пізнання емпіричного факту здійснюється через дослідне відтворення відносин та умов його функціонування. При цьому, як правило, майже всі чи більшість із них зберігаються у ре­альному виявленні, а одна, значення якої експериментально пе­ревіряється, змінюється. Пізнання полягає у визначенні зміни емпіричного факту за умови експериментальної зміни зазначеної умови. Соціальний експеримент, різновидом якого є криміно­логічний експеримент, може застосовуватися лише з позитивною метою, у межах закону та суспільної моралі і з виключенням пору­шення прав, свобод і законних інтересів громадян. Слід зазначити, що в умовах реальної дійсності застосування цього методу для потреб соціального експерименту, включаючи кримінологічний,

105