Глава 6

Теорія особи злочинця

цювання». На всіх етапах соціального розвитку особи «випрацю-вання» її особистості не відбувається окремо, а значною мірою обумовлюється знаходженням особи у суспільному, соціальному середовищі та тісною взаємодією з ним. Найбільше значення у цьому відношенні має взаємодія з безпосереднім середовищем, яке опосередковує вплив макросередовища на формування індивіду­альних соціально-психологічних якостей особи, а через них — і на її діяльність.

Таким чином, суспільне формування особи, розвиток та закріп­лення її соціальної сутності за нормальних умов цього процесу має в основному відповідати панівним суспільним відносинам. У цьо­му розумінні цей процес називається соціалізацією. Особа набуває соціальних якостей відповідного суспільства у тій мірі, в якій про­цес соціалізації відповідав умовам, що визнаються у суспільстві нормальними, тобто відповідають його нормам. Таким чином, соціальна сутність особи — це відображення та міра її соціалізації.

Але це лише загальне положення. Одного його недостатньо, щоб уявити процес формування особи, у тому числі неблагополуч­ного формування особи злочинця. Соціальне середовище різно­манітне та багатоваріантне. Воно має різні рівні та неоднорідні за змістом і мірою впливу на формування ланки. Потрібно досліджу­вати та конкретно знати, які саме елементи середовища чинять соціально небажаний вплив на психологію особи, формуючи її ан-тисуспільну спрямованість. Соціальна сутність (обумовленість) психології особи є, як відомо, єдністю загального, особливого та окремого у розвитку і формуванні особи. Загальна детермінація суспільством формування особи через вплив панівних у ньому суспільних відносин та суспільної свідомості вище вже була відзначена. Роль особливого детермінанта, який специфічно формує особистість та її спрямованість, виконує безпосереднє мікросоціальне середовище: професійні, побутові, різні міжосо-бові, родинні та інші відносини і зв'язки, а також трансформована у них суспільна свідомість. Особливості, властиві особистості злочинця, у цьому соціальному середовищі, детермінують неспри­ятливі мікросоціальні умови та наявні у відповідному мікросере-довищі дефекти суспільної свідомості, які в цілому обумовлюють антисуспільну спрямованість такої особистості. Окрему детермі-

236

нуючу роль у формуванні антисуспільних збудників, інтересів, поглядів, мотивів та реалізації останніх у злочинному прояві індивіда відіграють соціально негативні умови індивідуального буття (опосередковано) та індивідуально-психологічні ознаки особистості (безпосередньо). Негативний вплив окремих ланок мікросередовища, елементів індивідуального буття та індивідуаль­ної психології щодо формування особи злочинця та детермінації її злочинних проявів диференційовано відповідно до окремих основ­них різновидів останніх буде розглянено у Книзі 2 Курсу.

Разом з тим слід підкреслити, що за своєю соціальною сутністю кожна особа є індивідуальною. її природні властивості, інстинкти, рефлексії, задатки, генетичні стандарти, матриці, здібності впли­вають на притаманне індивідуально їй сприйняття та засвоєння зовнішніх впливів, включаючи суспільний. Через це суспільний вплив за своїм значенням та результатами виявляється індивіду­ально неоднаковим у різних осіб. Неоднаковість соціального змісту особи, тобто її особистості, яка обумовлюється індивідуаль­но особливим поєднанням зовнішніх впливів та їхнього внутрішнього сприйняття, впливає на індивідуальний зміст та міру її соціалізації, індивідуальної свідомості, співвідношення у ній суспільно прийнятних та неприйнятних (негативних) еле­ментів. Цим індивідуальним співвідношенням названих елементів свідомості та особистості, переважанням у них тих чи інших еле­ментів визначаються причини і внутрішні мотиви вчинків і діяльності осіб в цілому.

Слід зазначити, що поняття «особистість» набуває деяких змістовних відмінностей залежно від рівня, на якому воно викори­стовується. Йому, як і більшості суспільних категорій, притаманне розуміння на трьох рівнях: загального, особливого та одиничного (індивідуального).

На рівні загального, тобто загальносоціального, поняття особи­стості є узагальненою соціальною характеристикою міри соціально­го розвитку особи загалом за умов відповідного суспільства, на відповідному етапі його розвитку. У цьому значенні можна говорити про особистість, яка відповідає або не відповідає цьому виду суспільства, певною мірою суперечить йому. Особистість останнього різновиду називають антисуспільною або суспільно неприйнятною.

237