Глава 4
Теорія злочинності
індивідуальна злочинна поведінка є первинною «клітиною» злочинності, і у розумінні антисуспільних явищ у цілому ця поведінка має своїм наслідком злочинність1.
Вчені країн — членів тодішнього соціалістичного табору в основному дотримувалися викладеної позиції радянських кримінологів у визначенні поняття злочинності як соціального явища, яке у реальній дійсності виявляється сукупністю злочинів, їх сумарним утворенням. Угорський кримінолог Міклош Вермеш супроводив сприйняття цієї позиції застереженнями: визначення поняття злочинності потребує «розкриття соціальної дійсності»2. Польський вчений Брунон Холист зазначав, що традиційне розуміння злочинності як сукупності кримінально караних діянь може бути прийнято лише на конвенційній основі, оскільки ми не знаємо її визначення, «яке б відповідало дійсності»3. Чеські кримінологи, розуміючи під злочинністю «комплекс соціально обумовлених діянь», зазначали, що початковим моментом її вивчення є «злочинна діяльність» з урахуванням латентної злочинності4.
В Україні за радянських часів питання визначення поняття злочинності здебільшого розглядав І. М. Даньшин. У одній зі своїх ранніх праць він пов'язував її розуміння із сукупністю антису-спільної поведінки, що суперечить моралі, яка панує за радянських умов5. Пізніше вчений фактично приєднався до поширеного на той час визнання соціального поняття злочинності як явища, що становить органічну сукупність антисуспільних діянь, заборонених кримінальним законом6. Поняття злочинності вивчали також А. Ф. Зелінський, І. К. Туркевич та ін.
Загалом на теренах СРСР, а також у країнах соціалістичного табору панував концептуальний підхід до визначення поняття злочинності як соціального явища.
1 Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии. — М, 1968. — С 4.
2 Вермеш М.Основныс проблемы криминологии. — М., 1978. — С. 115.
3 Холыст Б. Криминология. Основные проблемы. — М., 1980. — С. 40.
4 Криминология / Под. ред. И. Нсзкусила. — М, 1982. — С. 16.
3 Даньшин И. Н. Предмет советской криминологии // Тез. докл. науч. конф. профессорско-преподавательского состава Харьковского юрид. ин-та. — X., 1968. — С. 186. 6 Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия. — К., 1998. - С. 16.
132
Ще за радянських часів окрему позицію у цьому питанні займала група вчених, які вивчали злочинність у соціологічному та соціально-психологічному аспектах (Л. І. Спиридонов, І. Б. Ми-хайловська, Я. І. Гілінський та ін.). Вони вважали, що поняття злочинності має включати таку суспільну ознаку, яка б на рівні суспільства визначала те спільне, що є характерним для кожного злочину і їхньої сукупності в цілому. Пропонували таким спільним вважати суперечність кримінальної поведінки окремих членів суспільства інтересам останнього, яка порушує його нормальне функціонування як соціальної системи1. Отже, злочинність визначалася вже не як явище, а як своєрідний різновид соціальної поведінки певної частини членів суспільства, який не збігається з інтересами та нормами суспільства, «відхиляється» від них. Ця позиція ґрунтувалася на необхідності визначення «соціального» не як атрибутивної ознаки, а через розкриття його предметної сутності. Остання вбачалася у розумінні соціального як форми людської діяльності у суспільстві. «Становлення соціального відбувається у процесі діяльності людей, спрямованої на задоволення потреб, на підтримання їхнього існування»2. При цьому формуються та передаються через покоління специфічні людські засоби та форми суспільно значущої інформації, типи діяльності, стандарти, норми, у тому числі норми-заборони суспільно небезпечної поведінки. Різновидом порушення цих норм, визначених у кримінальному законі, є злочини. Вони визначаються через формальні, нормативні ознаки, які не відображають їхню сутність як проявів соціального. Тому розуміння злочинності як сукупності злочинів замінює «сутнісне» визначення специфічного соціального явища описанням його емпіричних проявів. Про цю відмінність сутнісно-го та зовнішнього (як явища) у понятті злочинності писав і О. Б. Сахаров: «Слід розрізняти сутнісний зміст злочинності та її зовнішнє виявлення», сутнісне у тому, що це є «особливий вид соціальної (а точніше антисоціальної) поведінки»3. Тобто злочинність у розумінні її соціальності становить певну частину (як писав
1 Спиридонов Л. И. Социология преступления. — М., 1978. — С. 29.
2 Гилинский Я. И. «Отклоняющееся поведение» как социальное явление // Человек и обще ство. - Изд. ЛГУ. - Вып. VIII. - 1971. - С. 114.
3 Сахаров А. Б. Некоторые принципиальные вопросы советской криминологии // Крими нология и уголовная политика. — М., 1985. — С. 27.
133
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: