logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.

(формула 2)

Регіон

Рівень злочинності в абсолютних

числах

Порядкове місце

за рівнем

злочинності

Коефіцієнт

інтенсивності (K.J

в абсолютних числах

на 10 тис. населення

Порядкове місце за

ІЗ

Дніпропетровська обл.

50 829

1

137,6

1

Донецька обл.

45 970

2

93,4

6

Харківська обл.

35 933

3

121,6

3

Луганська обл.

30 826

4

117,4

4

Запорізька обл.

24515

5

122,9

2

АР Крим

22 593

6

107,1

5

Одеська обл.

22 343

7

89,3

7

м. Київ

21099

8

80,1

9

Львівська обл.

18 109

9

66,8

10

Полтавська обл.

14 603

10

87,5

8

Як видно, за інтенсивністю злочинності зберегли своє порядко­ве місце, отримане за її рівнем, такі регіони: Дніпропетровська (1), Харківська (3), Луганська (4), Одеська (7) області. Разом з тим Запорізька область з п'ятого місця піднялася на друге, АР Крим — з шостого на п'яте, Полтавська область — з десятого на восьме.

Поряд із тим, до першої десятки регіонів із високою інтен­сивністю злочинності (за показником Кз) мали бути включені наступні, де рівень злочинності (3) нижчий, ніж у Полтавській області, яка за значенням цього показника займала в Україні 10 місце, а інтенсивність (К ) — вища, ніж у м. Києві (80,1). Це, зокрема, Миколаївська обл. — 97,2; м. Севастополь — 91,8; Херсон­ська — 90,1; Сумська — 89,2; Кіровоградська — 82,1; Чернігів­ська — 82,1 області.

Поряд із коефіцієнтом інтенсивності злочинності (Кіз) іноді застосовують коефіцієнт злочинної активності за), розрахова­ний за співвідношенням кількості осіб, які вчинили злочини (Оз), та чисельності всього населення (Н). У такому випадку наведена вища формула 1 має вигляд:

Кза — коефіцієнт злочинної активності, Оз — кількість осіб, які вчинили злочини, Н — загальна кількість населення,

Нр — кількість населення, з розрахунку на яку визначається по­казник коефіцієнта злочинної активності.

Коефіцієнт злочинної активності може розраховуватися не на все населення, як наведено вище. Там він показує поширеність злочинності серед усього населення. Але відомо, що злочином вва­жається суспільно небезпечне діяння, вчинене особою, яка досяг­ла віку кримінальної відповідальності, і те, що злочини вкрай рідко вчиняють особи похилого віку. Тому доцільно вираховувати Кза для активних вікових груп. Для цього до Н не включають дітей, що не досягли віку кримінальної відповідальності, та осіб похило­го віку (понад 70 років). Отриманий у такий спосіб К свідчить про кримінальну активність населення, яке за віковою ознакою може притягатися до кримінальної відповідальності або взагалі вчиняти злочин.

Крім загального коефіцієнту інтенсивності злочинності можуть розраховуватися й інші К.з. Наприклад, щодо злочинів окремого виду, скажімо, навмисних убивств, вчинених на певній території протягом певного часу. У такому випадку до 3 включають абсо­лютну кількість навмисних убивств. Кза може розраховуватися не до всього або активного населення, а до певних його груп, виділе­них, наприклад, за віковою, статевою, іншою соціально-демогра­фічною ознакою.

Структура злочинності. На відміну від показників рівня та інтенсивності, які характеризують злочинність кількісно, структу­ра останньої має розкривати її склад, поширеність та співвідно­шення між складовими видами злочинних проявів, їх вчинення у конкретних умовах простору (території) та часу, за визначальних ознак злочинних діянь та осіб, які їх вчиняють. Усе це разом

160

161