logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

§ 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю

щодо запобігання та протидії злочинності та злочинним проявам Людині, як мислячому індивіду, властиве передбачення май­бутнього для того, щоб визначити та спланувати свої наступні дії. Пророцтва волхвів, передрікання чаклунів відомі з давніх-давен. Із розвитком науки передбачення отримало можливість ґрунтува­тися на пізнаних об'єктивних закономірностях розвитку природи і суспільства, стати науковим. Нині виокремлюють три рівні (або види) передбачення. Перший — це передвіщення, що здійснюєть­ся на буденному рівні на основі знання знакових подій (явищ) та інтуїтивних здібностей. Другий — прогнозування, яке ґрунтується на наукових засобах, як правило, кількісних параметрах, зако­номірностях їхньої зміни, що відбивають об'єктивні тенденції нинішнього та майбутнього стану об'єкта передбачення. Третій — планування, яке поряд із прогнозуванням зміни об'єкта прогнозу передбачає діяльність, що слід згідно з цими змінами здійснити тепер і в майбутньому.

Сутність та особливість прогнозування полягає у тому, що це таке наукове передбачення, яке ґрунтується на конкретній теорії та із застосуванням наукових методів відображає обґрунтовані закономірності та зв'язки об'єкта прогнозу, має своїм результатом

390

прикладний висновок (оцінку). Будь-яка наука, і кримінологія не виняток, має прогностичну функцію. Вона значною мірою реалізується через прогнозування майбутнього стану предмета певної науки (його складових). Прогностична функція науки ґрунтується на можливостях і здібностях наукового пізнання про­цесу упереджуючого мислення, у тому числі обумовленого суспільними змінами. Ця властивість прогнозування надала йому роль засобу будь-якої галузі соціального регулювання, у тому числі у сфері управління діяльністю щодо боротьби зі зло­чинністю.

Існує багато класифікацій прогнозів. Одна з основних поділяє їх на соціальні, спрямовані на передбачення динаміки та якісних змін суспільних процесів, явищ, подій, та індивідуальні, що про­гнозують активність окремої людини, здебільшого діяльнісну. У широкому розумінні індивідуальне прогнозування є також соціальним, оскільки активність, у тому числі діяльність людини, відбувається у суспільстві.

За галузевою ознакою та предметом передбачення розрізня­ють політичне, економічне, науково-технічне, демографічне, екологічне, кримінологічне прогнозування. Кримінологічне про­гнозування здійснюється щодо процесів, явищ, фактів, що є предметами кримінології або мають кримінологічне значення. Розглянемо основні поняття та характеристики кримінологічно­го прогнозування. Передусім відзначимо, що кримінологічне прогнозування не зводиться лише до прогнозування злочин­ності, яким воно звично обмежувалося протягом тривалого часу1. Нині стало зрозуміло, що кримінологічне прогнозування здійснюється й стосовно інших частин предмета кримінології, а також інших процесів, явищ фактів, діянь, що мають криміно­логічне значення2. Однак і донині воно, крім визначення майбут­нього стану злочинності, іноді поширюється лише на зміну фак­торів, що впливають на нього. Нерідко ще предмет криміно-

1 Кримінологія. Загальна і Особлива частини: Підруч. / За ред. І. М. Дапьіпиііа. — С 127. 2ДаньшинІ. Кримінологічне планування заходів протидії злочинності та її прогнозування / Вісн. Акад. правових наук України. - 2004. - № 4 (39). - С. Ш;Джужа О. Яка криміно­логія потрібна сьогодні // Право України. — 2000. — № 6. — С 95.

391