Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
ну), покарання та його види, підстави його призначення та інше, а також встановлення й аналіз юридичних ознак окремих складів злочинів і санкцій, що застосовуються за їх вчинення. До кримінально-правового циклу належать також науки кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, оперативно-розшукової діяльності, кримінально-виконавчого права.
Окреме місце серед останніх займає наука кримінологія, яка покликана спеціально розробляти проблеми запобігання злочинності. Термін «кримінологія» складається з двох слів: латинського crimen (злочин) та грецького logos (вчення, поняття) і буквально перекладається як «вчення про злочин». Цей термін у науковій термінології вперше був використаний італійським вченим Рафа-елом Гарофало, який у 1885 р. опублікував книгу «Кримінологія»1. Нині до наукової сфери кримінології належить розробка загальних проблем протидії злочинності, що включає багатосторонній аналіз походження та природи останньої, причин і умов її існування та відтворення, поглиблене вивчення особи людей, які вчиняють злочини — «особи злочинця», обґрунтування та визначення, у тому числі на прикладному (рекомендаційному) рівні, напрямів, заходів та засобів запобігання злочинності, її окремих видів та конкретних злочинів.
Злочинність і окремі злочини є суспільними (вчиняються у суспільстві) і, разом з тим, стосовно злочинів — кримінально-правовими поняттями. Чимало питань, що належать до сфери кримінології, передусім розуміння суспільного феномену злочинності, а також злочинних вчинків людини потребують теоретичних та прикладних знань з правової, соціологічної, психологічної, педагогічної наук, та певною мірою, з наук біологічного напряму: психофізіології, генетики, психіатрії, сексології тощо. У зв'язку з цим ще в 60-ті роки XX ст. — в період відродження радянської кримінології — порушувалося проблемне питання про межі кримінологічних досліджень, а фактично про межі кримінології. Твердилося, що дослідження психологічних, а тим паче психіатричних, психофізіологічних та інших неправових питань, мають
залишатися за межами кримінології, а вона може лише використовувати здобутки цих наук. Також висловлювалася думка, яка має прихильників досі, що кримінологія внаслідок специфіки свого предмета не може обходитися без соціологічних, психологічних, психіатричних та інших «неправових» знань і тому має у межах своїх інтересів отримувати такі знання, в тому числі й через їх безпосереднє здобуття. Наведене означало, що кримінологічні дослідження мають охоплювати частину питань, які одночасно є предметом вивчення соціології, психології, психіатрії, тобто включати дослідження, що за своїм предметом належать до галузей названих наук. Для цього серед дослідників-кримінологів потрібно мати наукових фахівців відповідних профілів. Крім інших небажаних наслідків «втручання» кримінологів не в свою сферу, реалізація цього погляду призвела б до розмивання предмета кримінології, її системи і структури, зрештою — до втрати нею свого самостійного наукового значення. Згодом запанувала думка, яку поділяють більшість сучасних вітчизняних кримінологів, про те, що до комплексу знань, які потрібні кримінології, безперечно входять знання з інших наук: економіки, соціології, політології, кримінального права, психології, психіатрії тощо. Ці знання кримінологія має набувати у взаємодії з названими та іншими науками. Взаємодія може мати різні форми: запозичення знань та їх інтерпретація кримінологами; спільні дослідження з представниками інших наук та з можливим використанням методик останніх; проведення таких досліджень у колективах кримінологів із залученням до них фахівців інших наук або з консультуванням останніми цих досліджень тощо. Але «методи дослідження інших наук мають сприйматися зважено, очевидно, лише щодо того конкретного предмета, який є спільним об'єктом вивчення з відповідною наукою, та тільки в тих конкретних цілях, які ставить перед собою кримінологія. Також необхідно усвідомлювати, що така наукова співпраця не є «інтеграцією» кримінології в ці науки, бо кримінологічна наука має свій предмет та свої цілі»1.
1 Книга Р. Гарофало «Кримінологія» мала підзаголовок «Природа злочинності і теорія покарання» та складалася з трьох глав: «Злочинність», «Злочинець», «Репресія».
14
1 Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI століття // Інформ. бюлетень Координаційного бюро з проблем кримінології АПрНУ. — К., 2002. — № 5. —
15
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: