logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 5

Теорія детермінації злочинності

(безпосередній) причині, якою є дефекти психології індивідуумів, соціальних спільнот. Насправді Н. Ф. Кузнецова не обмежується лише безпосередньою причиною. «Якщо ж просуватися за криміногенним ланцюжком далі, — пише вона, — у зворотному хронологічному порядку, то розкриватимуться уже інші причинні зв'язки: причини «минулої (тобто названої вище. — Авт.) причи­ни», але не кінцевого результату — злочинності... ці явища, напри­клад, причини формування криміногенної психології, виступають як умови злочинності, а не як її причини»1. Тут усе і змістовно і, що важливо, термінологічно відповідає теорії причинності. Причинне значення умов буття у спричиненні злочинності тут не відки­дається, а лише згідно з теорією причинності ставиться до відповідної йому ланки криміногенного ланцюга спричинення. О. М. Костенко ставить питання: чому «предметне буття людини» у цьому ланцюзі не може бути поставлене на інше місце — у «сусідню ланку» із злочинністю, де знаходиться її причина2. На це запитання можна відповісти так: у цій безпосередній ланці знахо­дяться психологічні утворення, які лише одні продукують, поро­джують діяльнісні прояви, у тому числі злочинні, а умови буття таку продукуючу роль виконують не у цій ланці, а в тій, де форму­ються психіка, її елементи, відображаючи ці умови.

Слід зазначити, що конструкція, запропонована О. М. Костен­ком, не отримала поширення в українській кримінології, зокрема у виданих у наступні роки підручниках.

Як стверджувалося, існують й інші критерії класифікації де­термінантів злочинності. Так, за рівнем їх функціонування вони можуть поділятися на детермінанти вищого рівня, які детерміну­ють злочинність взагалі у значенні цілісної сукупності її су­спільного прояву. Наступний рівень — це системи детермінантів злочинних проявів певного виду, що об'єднуються у видовий різновид за спільними ознаками, скажімо, мотиву чи способу вчи­нення злочину (насильницького, корисливого), або статевої (чо­ловіки, жінки), вікової (неповнолітні, молодь) належності суб'єктів злочинних діянь, сфери вчинення останніх та ін. Нижчий рівень системи детермінації злочинності — це детермінанти окре-

1 Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации. — С. 13.

2 Костенко А. Н. Зазнач, праця. — С. 20.

216

мого злочинного прояву, які мають індивідуальну належність саме до нього.

Важливо усвідомлювати, що детермінанти злочинності трьох рівнів охоплюються єдиною системою її детермінації. Між ними існують взаємозв'язки та взаємовпливи за філософською зако­номірністю співвідношення загального, особливого і одиничного.

Наступним критерієм поділу детермінантів злочинності є сфе­ра їхньої дії. Вона визначається за сферою суспільних відносин, у якій виявляються ці детермінанти. Відповідно до цього можна виділяти детермінанти економічної, політичної, соціальної, управ­лінської, правової, у тому числі правоохоронної, та інших сфер. На­лежність детермінанта до тієї чи іншої сфери визначається його сутністю, яка відповідає основному змісту суспільних відносин цієї сфери. Важливо підкреслити, що детермінанти певної сфери, скажімо економічної, як і будь-які детермінанти, поділяються за рівнями (загальним, особливим, одиничним) та функціональним призначенням. Тому є підстави детермінанти кожної сфери поділя­ти на такі, що стосуються злочинності в цілому, окремого виду та окремого злочину. При цьому залежно від сфери вчинення остан­нього значення детермінантів саме цієї сфери в його обумовленні зростає. Наприклад, в обумовленні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, першочерговий вплив спричиняють детермінан­ти, що належать до економічної сфери, хоча участь у детермінації цих злочинів також беруть детермінанти, які за своєю сутністю належать до інших сфер, скажімо до політичної, управлінської, соціальної тощо. Як зазначено, детермінанти кожної сфери поділя­ються за різним функціональним призначенням, тому можна виділяти причини злочинності в економічній сфері, якими є нега­тивні погляди, установки, інші соціально-психологічні утворення в суспільній свідомості та свідомості окремих осіб щодо питань, які мають економічний, матеріальний зміст (потреби, інтереси) і безпосередньо спричинюють злочини економічного характеру. Тут же можна виділяти умови економічної сфери, які за властивими умовам механізмами сприяють реалізації причин і вчиненню злочинів, а також корелянти цієї сфери, що мають зв'язки залеж­ності із злочинами у сфері економіки. Те саме щодо поділу за функціональним призначенням стосується детермінантів інших

217