Глава 4
Теорія злочинності
Я. І. Гілінський — «конструкт») суспільства як соціального цілого, яка суперечить його життєво важливим інтересам та нормам і по суті є «патологією суспільного життя»1, що проявляється у вигляді суспільно небезпечної діяльності. Згадана позиція, що переводила розуміння злочинності з абстрактного поняття «явище», поєднаного з емпіричною сукупністю злочинів, у русло її предметно-сутнісного визначення, хоч і визнавалася такою, «що не позбавлена підстав»2, на жаль, не отримала уважного ставлення і розвитку у радянських кримінологів за часів існування СРСР та, скільки відомо, після його розпаду.
Частковим винятком щодо цього може бути докторська дисертація на тему «Преступность и общество», яку захистив С. М. Ша-пієв у Санкт-Петербурзі у 2000 р. У авторефераті дослідник стверджує: «Провідним у розумінні соціальності суспільства є констатування його особливої форми колективного надіндивідуального буття людей, що фіксується у понятті «соціальна діяльність загалом»... розгляд суспільства як соціальності загалом, тобто на рівні соціуму, повинен тягнути за собою і межове абстрактне представлення злочинності — «злочинність загалом», тобто як самото-тожнє явище, обумовлене історичною відносністю, мінливістю, якісною, змістовною неоднорідністю діянь, що визнаються злочинними, у тому чи іншому суспільстві, у той чи інший відрізок часу»3. У авторефераті правильний підхід до потреби визначення злочинності на рівні соціуму як «соціальної діяльності загалом» все ще поєднується з традиційним представленням «злочинності загалом» у вигляді явища, яке зумовлене змістовно неоднорідними злочинними вчинками.
За суверенної України у навчальній літературі та інших працях з кримінології визначення злочинності як «соціального явища», традиційне для радянської доби, було «відчищено» лише від ідеологічно-класового забарвлення, а по суті збереглося без змін4.
1 Подгорецкий А. Патология общественной жизни / Пер. з польськ. — Варшава, 1969. — С. ЗО.
2 Курс советской криминологии: В 2 т. — М., 1985. — Т. 1. — С. 7.
3 Шапиев С. М. Преступность и общество: Криминологическое теоретико-прикладное ис следование: Автореф. дис.... д-ра горид. наук. — СПб, 2000. — С. 16.
л Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. I. М. Дапынина. — С. 36.
134
Дещо відрізняється спроба О. Г. Кулика характеризувати злочинність на інших, більш сучасних методологічних засадах. Він стверджує, що злочинність «являє собою передусім вчинення частиною членів суспільства діянь, які спричиняють шкоду суспільству»1. Позитивним у цій характеристиці є насамперед «олюднення» злочинності, яка є витвором (хай шкідливим, негативним) людей, їхніх діянь у суспільстві. В одній із пізніших українських публікацій злочинність та її прояви охарактеризовані «як діяльність, спрямована на протизаконне задоволення потреб певної частини суспільства за рахунок інтересів більшості його членів»2, що також є певним відходом від абстрактної конструкції: «злочинність — соціальне явище».
Визначимо власне поняття злочинності. Насамперед розглянемо, наскільки придатним для визначення сутнісно-предметного змісту цього поняття є термін «явище». Явище, як і сутність, належить до основних філософських категорій для відображення найбільш загальних форм предметного світу та його пізнання людиною. На відміну від сутності, яка становить внутрішній, глибинний, порівняно стійкий зміст предмета, виявляє його природу, сукупність найбільш значущих властивостей і відносин, «явище — це зовнішні, такі, що спостерігаються, звичайно більш рухливі, мінливі характеристики того чи іншого предмета»3. Поняття, як було зазначено вище, — це відображення об'єктивно-сутнісного, що є у речах, предметах, явищах. Останнє ставить під сумнів придатність терміну «явище» для відображення у понятті злочинності її сутності.
Суспільними (соціальними) явищами зазвичай називають такі, що є комплексним проявом природних (об'єктивних) і суб'єктивних (людських) чинників, наприклад голод, епідемія, фінансова криза, а також ті, які є безпосереднім результатом активності людей. Останні, виходячи з їхньої предметної сутності, що полягає у людській активності, навряд чи правильно також іменувати безстороннім терміном «явище», тобто такими, що виявляються самі
1 Курс кримінології. Загальна частина / За заг. ред. О. М. Джужи. — К., 2001. — С 47.
2 Библиография литературы: Учсб.-снрав. пособие / Сост. В. П. Бахин, Н. С. Карпов. — К., 2003. - С. 4.
3 Введение в философию: Учеб. — М„ 1990. — С. 113.
135
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: