logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 8

Теорія запобігання злочинності

безпосередня допомога у вжитті цих заходів, вивчення потреб, по­зитивного досвіду, узагальнення проведеної роботи та визначення її дієвості.

Неспеціалізовані форми:

2.2. Органи внутрішніх справ. Згідно з Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. міліція у своїй діяльності здійснює адміністративні, оперативно-розшукові (згідно з окремим Зако­ном України «Про оперативно-розшукову діяльність»), слідчі, охоронні та запобіжні заходи боротьби зі злочинністю. Для вико­нання обов'язків, покладених на міліцію, у тому числі щодо за­побігання злочинності, в її структурі утворено різні служби і підрозділи.

Для одних служб запобігання злочинності — одна з основних функцій, яку вони виконують у процесі своєї діяльності. Це служби по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (БОЗ), кримінальної міліції, у тому числі карного розшуку, державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДЗБЕЗ), підроз­діли по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (БНОН) та ін. У їхній профільній діяльності по боротьбі зі злочинністю у відпо­відному напрямі одне з основних місць має посідати запобігання злочинам спеціально-кримінологічними засобами, передусім групового та індивідуального спрямування. Слід відзначити, що тривалий період основний обсяг службового часу названих підрозділів витрачається на виявлення та розкриття злочинів, а на їх запобігання не вистачає часу, через що рівень злочинності (а не статистичні показники про неї) фактично не знижується.

352

Деякі інші служби займаються запобіганням злочинності у зв'язку з виконанням процесуально-правових обов'язків — це слідчі підрозділи, підрозділи дізнання.

Окремо слід виділити служби, які повинні вести роботу щодо за­побігання злочинності на стадіях, що передують формуванню зло­чинного мотиву, здійснюючи профілактику антисуспільної спрямо­ваності та криміногенної орієнтації і мотивації особи. Це: служба громадської безпеки, а у ній патрульно-постові підрозділи і дільничні інспектори міліції; служба дозвільної, реєстраційної та міграційної роботи; служба безпеки дорожнього руху; державна служба охорони; приймальники-розподільники та ін. Поки що їхню запобіжно-профілактичну діяльність не можна визнати предмет­ною, системною та результативною. Вона обмежується, як правило, виявленням та взяттям на облік осіб, які допускають правопору­шення, та притягненням їх до відповідальності, в основному адміністративної, у разі вчинення правопорушень. Контроль за поведінкою цих осіб не налагоджений. Форми і засоби роботи спе­ціалізованої служби профілактики, яка системно займалася запобі­ганням правопорушенням, передусім конкретних осіб, та безпід­ставно була ліквідована у 1982 р. союзним міністром В. В. Федорчу-ком, досі в Україні не відновлені, хоча всі, хто знається в організації профілактичної роботи міліції, відзначають її занедбаність, насам­перед через організаційну неспеціалізованість та завантаженість служб і підрозділів роботою щодо реагування на вчинені злочини.

У діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання злочин­ності мають використовуватися різні форми і засоби, зокрема:

353