logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 3

Методологія і методи кримінологічної науки

Теоретичні загальнонаукові методи є безпосереднім результа­том розвитку теорії наукового пізнання та інших наукознавчих теорій, які містять, як відомо, систему основних ідей, закономірно­стей у певній галузі знань, наразі у сфері пізнання. До загальнона-укових теоретичних методів належать: синтез та аналіз; наукове абстрагування та перехід від абстрактного до конкретного, логічний метод; методи гіпотез, порівняння, історизму, системно-структурний метод.

Синтез (грец. synthesis складання, поєднання) — це метод складання, об'єднання складових елементів, ознак, проявів об'єкта в єдине ціле. Синтез, що зберігає індивідуальні властивості об'єднаних об'єктів, утворює їх сукупність. Злиття при синтезі індивідуальних властивостей та утворення на їх основі нової якості має назву інтегрування. Результатом синтезу може бути утворення типу, системного об'єднання тощо. Застосування згада­них синтезованих утворень як методів кримінології буде розгля­нуто у відповідних главах Курсу.

Аналіз (грец. analysis розкладання, роз'єднання) — це метод, протилежний синтезу, що полягає у мисленнєвому або реальному роз'єднанні єдиного цілого на його складові елементи. У більш ширшому значенні поняття аналізу є синонімом дослідження. У кримінології за методом аналізу відбувається значна частина пізнавальної діяльності, про що йдеться у відповідних частинах Курсу. Організації практичного проведення власне криміноло­гічного аналізу за його певними різновидами присвячено главу 2 Книги 3 Курсу.

Абстрагування (лат. abstractio відвернення) — це метод пізнання, що ґрунтується на мисленнєвому виділенні сутності, ос­новних властивостей та якостей предмета з відносним залишен­ням поза увагою інших, несуттєвих властивостей ознак, зв'язків тощо. Результатом абстрагування є абстракція. Наукова абст­ракція — штучна, умисне утворена не через недостатність знання, а з метою відволіктися (абстрагуватися) від другорядного, явищ-ного, несуттєвого. Основними видами наукової абстракції є: ізолююча, що виокремлює пізнавальний предмет із деякої цілісності; узагальнююча, яка створює узагальнене уявлення про нього; ідеалізація, що замінює реальне явище його ідеалізованою

100

схемою. Різновидом абстрагування й разом із тим самостійним ме­тодом є моделювання, продуктом якого є не сам предмет з усіма ознаками та зв'язками, а його певним чином абстрагована модель. Протилежним поняттю абстрактного є поняття конкретного.

Сходження від абстрактного до конкретного — метод пізнання об'єкта, що полягає у переході від абстрактного знання про нього до більш повного, конкретного уявлення про його властивості, прояви, ознаки, функції. Цей метод відтворює загальний діалек­тичний закон розвитку пізнання дійсності.

Логічний метод у вузькому розумінні є основним методом логіки, яка містить сукупність теорій щодо визначення законів та способів доведення і спростування. Цей метод пізнання ґрун­тується на законах виключення протиріч між судженнями. Нове дійсне судження не може суперечити іншим судженням, до­стовірність яких не викликає сумніву. Через свою раціональність та універсальність логічний метод перетворився із вузьконалеж-ного логіці у загальнонауковий. Він має багато розгалужень у за­стосуванні. Одним із найбільш універсальних є метод логічної відповідності теоретичних положень і висновків логіці реальних відносин, подій, дійсності. Логічний метод широко застосовується у суспільних науках, у тому числі у кримінології, що, як правило, відчувають дефіцит або складність здобуття належного обсягу емпіричного знання, недостатність якого компенсується логічним мисленням. Зокрема, це відбувається під час перевірки наукових гіпотез, проведенні соціального експерименту тощо.

Загальнонауковим є метод висунення та перевірки гіпотези. У буквальному розумінні гіпотеза (грец. hypothesis — підстава, припущення) — це побудоване на припущенні судження про не до­сить відоме явище, його походження та розвиток. Наукова гіпотеза є методом розвитку наукового знання: від узагальнення осмислен­ня наявного теоретичного знання до логічного продовження його розвитку у сфері, знання про закономірності якої на цей час є недо­статнім. Головними умовами застосування методу гіпотези є до­стовірність, повнота наявного теоретичного знання, достатня обізнаність дослідника і його фахова кваліфікація щодо логічного передбачення можливого розвитку або застосування цього знання у разі недостатності інформації. Про застосування методу гіпотези

101