logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 8

Теорія запобігання злочинності

громадський вплив має значне запобіжне значення не лише у пра-возастосовчій діяльності, у зв'язку із застосуванням норм права, а й тоді, коли він використовується з метою «не допустити виник­нення протиправної поведінки, запобігати їй, не дати перерости аморальній та антисуспільній поведінці у злочинну, загальмувати дію причин та умов, що сприяють небажаному формуванню особи та розвитку злочинних намірів»1. Виникає питання: хіба громадя­нин не як представник громадськості, а як свідомий член суспільства або близька людина до можливого і ймовірного право­порушника, не може, не вправі здійснити названі заходи у нинішньому розумінні індивідуального профілактично-виховного впливу? Переконаний, що має моральне людське право, а можли­во, й обов'язки чинити у подібний спосіб. Інша річ, чи буде пози­тивно та щиро сприйнятий цей вплив тим, до кого він буде зверну­тий. Але це вже інше питання. Думається, що як і стосовно інших суб'єктів запобігання злочинам, визначальним для віднесення їх до кола останніх є не наявність у них наданих правових повнова­жень, а їхні моральні міркування та реальні, тобто функціональні, можливості здійснювати зазначену діяльність.