logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 9

но наближується до реальної або змінюється згідно з отриманим новим знанням.

У кримінологічному прогнозуванні метод моделювання засто­совується не так часто, оскільки пов'язаний із попереднім деталь­ним вивченням об'єкта, вмінням його системно дослідити та визначити як модель. Такими об'єктами можуть бути внутрішні закономірності та зв'язки злочинності, її детермінанти, в тому числі причини й умови. Під час моделювання вони часто отриму­ють назву факторів, а процедура прогнозування — факторного методу або аналізу.

Прогнозне моделювання за факторним методом може бути описовим, словесним, коли фактори, їх зв'язки із злочинністю та між собою описуються словами з відповідною аргументацією, яка не супроводжується математичним визначенням кількісних показ­ників зв'язку, залежності тощо. Останнє потребує використання певних методів математичного аналізу, зокрема методу фактор­ного аналізу, який може проводитися лише за допомогою фахівця в галузі математичної статистики1. У такому разі кримінологічне прогнозування за методом моделювання набуває якостей матема­тичного моделювання. Цей метод тривалий час не отримав широ­кого застосування через його складність, яка, крім потреби мате­матичного знання і електронної техніки з відповідною програмою, обумовлена, і можливо, у першу чергу, складністю виявлення та кількісного вимірювання факторів злочинності, передусім через їхню предметну невизначеність та відсутність переконливого знан­ня щодо системи зв'язку між ними.

Більш широко пропонується застосовувати у кримінологічному прогнозуванні метод експертних оцінок, зокрема за умов недостат­ності або відсутності інформації, або за неможливістю її кількісно­го виміру не лише в абсолютних, а навіть у відносних показниках. Експертна оцінка — це судження, як правило, фахівця щодо об'єкта, інформація стосовно якого є неоднозначною або супереч­ливою через її неповноту, недостатність знання, або навіть, коли є підстави передбачати суб'єктивну зацікавленість щодо змісту цієї

1 Паниотто В. И., Максимеїіко В. С. Количественные методы в социологических исследова­ниях. - К., 1982.

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

інформації. Експертні оцінки можуть бути довільними, коли вони не обмежені варіантами відповіді, або програмованими, що пропо­нують декілька варіантів відповідей, з яких експерт має вибрати один, на його думку, більш адекватний істині. Експертні оцінки поділяють на індивідуальні та групові, що об'єднують відповіді де­кількох експертів. Групове отримання експертних оцінок доцільно проводити за єдиною експертною методикою, яка передбачає також методику інтегрування індивідуальних оцінок (відповідей) у групову. Формами отримання експертної оцінки є інтерв'ю, «круглий стіл», комісія, метод «мозкової атаки» та ін. Щодо вико­ристання окремих способів та процедур кримінологічного прогно­зування за методом експертних оцінок докладніше йтиметься у главі «Кримінологічна експертиза» Книги 3 Курсу. Порядок та способи практичного застосування у цілях кримінологічного про­гнозування методів екстраполяції та моделювання розглядати­муться в окремій главі Книги 3 Курсу.

Практика кримінологічного прогнозування засвідчила доціль­ність комплексного застосування різних його методів. Спочатку во­но здійснюється, скажімо, за методом екстраполяції з поступовим переходом від простої до складеної її форми, а за вміння визнача­ти у кількісних показниках міру залежності та впливу на загальні показники злочинності відповідних показників її окремих видів — до складної екстраполяції. За можливості визначення та кількісного виміру детермінантів злочинності, їхнього зв'язку, прогнозування за методом екстраполяції може бути доповнене, а прогнозні показники — уточнені через застосування моделювання та факторного аналізу. Нарешті, прогнозні висновки, отримані ме­тодами екстраполяції та моделювання, можуть бути за наявності високофахових експертів піддані експертному оцінюванню та кримінологічній інтерпретації.

Досі йшлося про кримінологічне прогнозування на соціально­му рівні. Перейдемо до теоретичного обґрунтування та методо­логії прогнозування індивідуального злочинного прояву.

На відміну від соціальних прогнозів, які отримали широке за­стосування в науці та на практиці, індивідуальне прогнозування, і не лише в кримінології, поки що мало розроблене теоретично, а ще менше — у створенні та використанні прикладних методик.

400

401