Глава 7
них сферах життєдіяльності. Такі мотиви часто називають головними або генеральними, вважається, що вони формуються з дитинства1.
Подібне розуміння мотиву більш прийнятне для визначення змісту та спрямування мотивації. Воно близьке за своєю сутністю до категорій «ставлення», «установка», «ціннісна орієнтація» та майже не розмежовується з ними, крім того, що у мотива більш виразна спонукальна функція. Ці відмінності знаходяться більше у сфері термінології, ніж у сутності. Але й у такому широкому значенні мотив не може бути визнаний інтегрованим, типовим показником особистості. Мотиви так чи інакше, в усвідомленій чи не-усвідомленій формі, пов'язані зі свідомістю, з усім психологічним комплексом особистості, відображують спрямованість останньої, морально-психологічний образ особи. Через мотив у процесі мотивації здійснюється оцінка предмета реалізації мотиву та пов'язаної з цим дії особи через соціальний зміст, що став здобутком особи у процесі засвоєння суспільних відносин. Звідси, очевидно, зрозуміло, що мотиви, як і потреби, займаючи важливе конструктивне місце у спонукальному механізмі, не можуть бути інтегративним показником особистості, визнаватися її «ядром», оскільки самі, у першу чергу, знаходяться під значним впливом змісту особистості, її внутрішнього духовного світу2. Таким чином, у наведеній формулі співвідношення: «мотиви» ->- «особистість» їх потрібно представити наступним чином: «особистість» ->- «мотиви».
Далі розглянемо коротко поняття та значення категорії «мотивація». Не дивлячись на деякі розбіжності у визначенні її поняття, воно може бути зведено до двох основних варіантів згідно з якими мотивація — це: 1) сукупність або система психологічних детермінантів, що виконують роль внутрішньої причини злочину3; 2) процес виникнення, формування, розвитку, зміни мотивів, прийняття рішення вчинити злочин4. Цей процес має своє виникнення, розвиток, спрямованість і припинення.
1 Антоияп Ю. М. Зазнач, праця. — С 107-108.
2 Закалюк А. П. Зазнач, праця. — С 34.
3 Кримінологія. Загальна та Особлива частина / За рсд. І. М. Даныиина. — С 83.
1 Криминальная мотивация / Под рсд. В. Н. Кудрявцева. — М., 1986. — С. 15; Антоши Ю. М. Зазнач, праця. — С. 107.
290
Умови та механізм злочинного прояву
На нашу думку, другий варіант визначення мотивації є більш обґрунтованим, він чітко визначає зміст цієї категорії, ЇЇ співвідношення з мотивами, як елементами детермінаційного процесу. Разом з тим не треба ототожнювати мотивацію з останнім процесом у всій його повноті, з усією сферою суспільних відносин, де детермінується діяльність. Мотивація — це психічна діяльність, предметом якої є мотиви: їх виникнення, формування, реалізація у намірі та рішенні вчинити злочин. Вона не охоплює весь механізм вчинення, тому не можна погодитися з віднесенням до неї виконання прийнятого рішення, його контроль, корекцію діянь, аналіз наслідків, що настали після злочину1.
Можна сформулювати поняття мотивації як особистісного феномену так: мотивація — це процес формування, розвитку та становлення особистої психологічної готовності та мотивів діяльності певної спрямованості та соціальної значущості. Звідси, стосовно особистості, можна розрізняти мотивацію, що формує мотиви антисуспільної, суспільно небезпечної, злочинної діяльності, тобто антисуспільну, суспільно небезпечну, кримінальну мотивацію. Відзначимо, що кримінальна мотивація формується не одразу. У процесі антисуспільної та суспільно небезпечної (некримінальної) мотивації через виникнення в особи мотивів, що зачіпають предмети, які належать до головних умов життєдіяльності суспільства, та головним чином — через наміри й високу ймовірність застосувати кримінально-заборонені засоби та форми діяльності щодо реалізації цих мотивів, мотивація останньої ніби проходить передкримінальний етап, коли ще не сформована кримінальна мотивація, а лише відбувається орієнтація у криміногенному відношенні. Таку орієнтацію та мотивацію, на відміну від кримінальної, називаємо криміногенною. Вона формує мотиви, що є внутрішньою причиною злочинного прояву.
Слід зазначити, що процес формування криміногенної орієнтації та мотивації хоч і є продовженням (це необов'язково) негативного становлення особистості антисуспільної спрямованості та нерідко має ті самі джерела, але змістовно якісно відрізняється від
1 Савченко В. А. Зазнач, праця. — С 37.
291
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: