logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення

про вчинення злочину

та реалізації злочинного наміру

Після того, як процес криміногенної мотивації призводить до сформування певного мотиву та опредмечування його як мотиву вчинення конкретного злочину, особа визначає зміст необхідних для його реалізації дій. У цей час визначаються підготовчі і безпо­середні дії, способи, засоби та форми їх вчинення. Оцінюється та окреслюється ситуація, що сприяла б досягненню поставленої ме­ти і конкретного результату замисленого злочину. Визначаються перешкоди, які можуть виникнути на цьому шляху, та засоби їх усунення (нейтралізації) й інші питання, що мають обумовити рішення вчинити злочин та забезпечити планування його здійснення. Рішення і план вчинення злочину супроводять майже кожне з цих питань, і тому вони обґрунтовано виділені в окрему ланку механізму злочинного прояву.

Рішення може бути обмисленим або необмисленим, розгорну­тим або згорнутим. Воно може визрівати тривалий час або сфор­муватися за секунди. Вчинення злочину — це не рядовий акт навіть для досвідченого злочинця. Вчинити його без попереднього плану, навіть елементарного, неможливо.

Прийняття рішення це якісно новий етап та свідчення по­дальшого зростання суспільної небезпечності особи. На етапах фор­мування антисуспільної спрямованості, її поглиблення у певній сфері суспільних відносин і навіть при визріванні криміногенної орієнтації та мотивації мова йде про деформації особистості загального характеру і переважно у вигляді тих чи інших роздумів, міркувань, думок. Стадія прийняття рішення — це перехід до дії, конкретної і реальної у своєму зовнішньому прояві.

Рішення про вчинення злочину займає центральне місце у ме­ханізмі останнього. У ньому, з одного боку, ніби підбивається підсу­мок усього минулого негативного розвитку особистості, впливу на нього безлічі об'єктивних та суб'єктивних чинників, із другого — це

307