logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 3

Методологія і методи кримінологічної науки

викликає багато проблем. Вони пов'язані головним чином із труд­нощами реальної експериментальної зміни соціальних умов, чинників, що визначають кримінологічну обстановку1.

Третю частину методів будь-якої науки, у тому числі криміно­логії, як зазначалося, складають методи інших наук. Вони викори­стовуються цією наукою під час пізнання із своєю метою об'єктів, що належать до предмету іншої науки або є спільним предметом обох наук.

У кримінології зокрема використовуються методи такої науки, як соціологія. її предметом є суспільні відносини загалом, соціаль­на організація, її структура, соціальні норми, ролі, процеси та інше, незалежно від галузі суспільних відносин, певного соціального змісту. Предметом кримінології є та частина названих об'єктів, яка має кримінологічне значення, тобто відрізняється суспільно не­прийнятним, суспільно небезпечним змістом, що обумовлює криміногенну мотивацію, виконує роль криміногенних чинників.

Соціологічні методи розкривають сутність злочинності як соціального феномену, соціально-демографічну та соціально-ро­льову характеристику осіб, які вчиняють злочини, організацію соціального контролю та соціальної профілактики антисуспільної поведінки тощо. Соціологічні методи використовуються ще й то­му, що дослідник не має змоги довгий час безпосередньо спос­терігати, а тим більше у різних місцях за об'єктами пізнання. Тому застосовуються різні відомі у соціології прийоми — методи зби­рання інформації про об'єкт дослідження не безпосередньо, а з інших джерел, найчастіше — від інших осіб, які обізнані з ним. Усі названі обставини обумовлюють використання у кримінології соціологічних методів2. Найчастіше використовують різні моди­фікації методу спостереження, а серед них метод опитування. Останнє, як і спостереження загалом, може бути суцільне і вибіркове, довільне і спрямоване (стандартизоване), безпосереднє та посереднє.

1 Рузавин Г. И. Методы научного исследования. — М, 1974.

2 Рабочая книга социолога. — М., 1976; Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социо­ логическом исследовании. — М., 1974; Чурилов Н. Н. Проектирование выборочного социо­ логического исследования. — К:, 1986.

106

Метод опитування реалізується через різні методики, про що докладніше йтиметься у главі 1 Книги 3 Курсу.

До соціологічних методів належить метод вивчення доку­ментів. Багато соціальних фактів, у тому числі ті, що мають кримінологічне значення, знаходять відображення у різних доку­ментах: довідках, звітах, картках, управлінських рішеннях. Для кримінолога велике значення мають кримінальні справи, матеріали про відмовлення у їх порушенні, де міститься багато інформації про злочини, обставини і мотиви їхнього вчинення, осіб, які їх вчинили.

Вивчення документів провадиться за певною схемою, іноді за програмою. Важливими вимогами до останніх є чітке передбачен­ня питань, на які потрібно знайти відповіді у документах, а також правил (форм) фіксації відповідей. Перше має забезпечити повно­ту і оптимальність пізнання, друге — можливість стандартного об­роблення та узагальнення відповідей1. Про конкретні методики реалізації методу вивчення документів докладніше викладається у главі 1 Книги 3 Курсу.

Оскільки до предмета кримінології належать психологічний механізм обумовлення, мотивації та регуляції вчинення злочи­ну, соціально-психологічні детермінанти останнього, а також особа злочинця, суттєвою складовою якої є її психологічна характеристика, у кримінології усе ширше використовуються методи науки психології. Серед психологічних методів у кримінології частіше застосовується психологічне спостережен­ня, коли безпосередньо спостерігаються вчинки, реакції на подразники, міміка, жести, способи та форми виразу свого Я, прийоми самозахисту, уникнення неприємності самому або за­вдання її оточуючим. Про психологічний склад особи може свідчити вибір одягу, манери поведінки, татуювання, викорис­тання атрибутики тощо. Психологічне спостереження може сполучатися із вивченням особистих документів, листів, щоден­ників, записників тощо, які вилучаються під час особистого обшуку в осіб, які вчинили злочини.

1 Семенов В. Е. Метод изучения документов в социально-психологических исследовани­ях. - Л, 1983.

107