logo
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

§ 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця

Приступаючи до висвітлення цього питання, слід, по-перше, підкреслити, що мова йде саме про соціальну типологізацію (типологізація — це процедура типологічного аналізу для визна­чення типових ознак певного типу явищ, об'єктів, у цьому випадку особистості). Особистість, як було зазначено у попередньому па­раграфі, — це соціальний образ особи. Тому й типологізація особи­стості має бути насамперед соціальною. По-друге — це визначення критерію типологізації, тобто з'ясування, який саме елемент осо­бистості може бути підставою (критерієм) її соціальної типо­логізації. І по-третє — спрямування типологізації згідно з метою, заради якої вона проводиться. Наразі такою метою є визначення типових ознак та соціального типу особистості злочинця. Методологічно це означає, що типологізацію потрібно послідовно проводити за необхідними рівнями, визначати їх підстави, утво­рювані на кожному рівні типи та підтипи (їх різновиди) особис­тості, доки не будуть отримані типологічні підстави виділення соціального типу особистості злочинця з його типовими ознаками.

Для пошуку критеріїв соціальної якості особи насамперед слід виключити з елементів її структури природні, біологічні особли­вості людини: нейрофізіологічні, рефлекторні, генотип, його стан­дарти та матриці, тип вищої нервової діяльності, темперамент тощо, а також емоційно-вольові властивості особи, які переважно формуються також на природній основі. Усі вони не є визначаль­ними щодо змісту та системи соціальних особистісних відносин і

1 Закшиок А. П. Проблемы социальной типологии личности правонарушителя и преступни­ка// Проблемы изучения личности правонарушителя: Сб. науч. тр. — М., 1984. — С. 20.

241