Глава 7
Умови та механізм злочинного прояву
доведення до істерії, активізація психопатії, інших психічних аномалій, невропатій та ін.
Окремо серед цих чинників слід назвати стан здоров'я, хронічне або гостре раптове захворювання, а також настрій, стрес, емоційне напруження; недостатність інформації; соціально-психологічний клімат, як погіршений, так і особливо поліпшений, що протистоїть (суперечить) попереднім намірам, які призвели до прийняття рішення про вчинення злочину.
Особливе значення мають обставини (умови), що супроводжують здійснення рішення, сприяють йому або гальмують його.
На думку вчених, які досліджували цей етап (період) механізму злочинної поведінки, супротив, гальмування рішення вчинити злочин, загалом, характеризують дефектність прийнятого рішення. Називають декілька типових ситуацій, коли проявляється така дефектність:
а) швидкоплинність або виняткова складність ситуації;
б) афективний, імпульсивний вчинок;
в) здійснення примусу організаторів або інших активних учас ників злочину та природний опір йому;
г) наявність психічної аномалії, яка знижує можливість раціональ ного судження, про що йтиметься в окремій главі Розділу 2 Курсу.
Афективність дій частіше зустрічається при вчиненні насильницьких злочинів, зокрема вбивств. Інші дослідження відзначають значний вплив співучасників, особливо на осіб, моральні та правові навички і спрямованість особистості яких загалом нестійкі.
Безперечно, гальмує, веде до дефектності оцінювання ситуації її складність, швидкоплинність, що характерно для аварій, катастроф, гострих явищ природи, ситуації терористичного нападу, взяття у заручники. Механізм злочинного прояву ніби починається з останньої ланки: сприйняття та здійснення рішення. Проте це не так. У гострих ситуаціях більш виважено і розсудливо почувають себе особи з недеформованою свідомістю, зі стабільною та прийнятною суспільною спрямованістю. Вплив зовнішніх умов у взаємодії з внутрішнім ставленням до того, що діється, можуть призвести до відмови від реалізації замисленого. Тут також має місце протиставлення злочинним намірам запобіжних, профілактичних зусиль.
312
§ 4. Потерпілий у механізмі злочинного прояву Створення криміногенної ситуації, що сприяє вчиненню злочину, часто залежить не лише від особи, яка його вчиняє, і зовнішніх умов, а й від поведінки потерпілого, його необережних, аморальних або протиправних дій. Тому для вивчення ролі конкретної життєвої ситуації вчинення злочину необхідна кримінологічна оцінка поведінки потерпілого.
Потерпілий у багатьох випадках є одним з елементів передзло-чинної ситуації. Поряд з іншими її елементами потерпілий у процесі взаємодії з майбутнім злочинцем може сприяти виникненню в останнього мотиву вчиненння злочину, об'єктом якого буде саме потерпілий, а також прийняттю про це рішення і його реалізації. Ці обставини мають важливе значення для організації запобігання злочину через застережний вплив на потерпілого.
У кожному випадку вчинення злочину і з'ясування його причинного комплексу необхідно встановити, через які саме вчинки потерпілого і в якому саме напрямі конкретна життєва ситуація впливала на злочинця, зокрема створювала сприятливі умови для його негативних вчинків. Серед ряду питань механізму злочинного прояву, пов'язаних із поведінкою потерпілого, найбільше кримінологічне значення має з'ясування: а) якостей особистості потерпілого, що робили його більш уразливим для злочинця;
б) міри залежності від цих якостей процесу створення умов, спри ятливих для формування криміногенної орієнтації та мотивації;
в) ознак та властивостей потерпілого, які сприяли опредмечуван- ню мотиву вчиненння конкретного злочину в такий спосіб, що об'єктом злочинного посягання стає саме потерпілий; г) дій (вчинків) потерпілого, які об'єктивно або в уявленні особи, що має намір вчинити злочин, свідчили про активне сприяння потерпіло го прийняттю рішення про його вчинення та реалізації цього рішення.
Вчення про жертву злочину та роль потерпілого у формуванні та реалізації мотиву злочину стало предметно розроблятися порівняно нещодавно, з початку XX ст. При цьому здатність особи стати потерпілою (жертвою) злочину отримала назву віктимність (від лат. victima — жертва). Поряд із цим віктимність стала розглядатися і ширше — як здатність стати жертвою не лише злочину, а й
313
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: