Глава 2

Історія розвитку кримінологічної науки в Україні

кримінології в цілому (А. Ф. Зелінського, 2000) або з його особли­вої частини (І. М. Даньшина, В. В. Голіни, О. Г. Кальмана, 1999). Навчальні посібники «Кримінологія» у 2003 р. видані також у ряді вузів системи МВС (Луганськ, Одеса, Львів).

Загальні питання кримінології розглянуто у працях І. М. Дань­шина «Введение в криминологическую науку» (Харків, 1998) та «Криминология (понятие, предмет, задачи и система криминоло­гической науки)» (Харків, 1994), В. П. Філонова «Актуальные проблемы современной криминологии» (Донецьк, 1997), В. П. Фі­лонова, О. І. Коваленка, О. В. Філонова «Социология криминоло­гии: исторические, философские, юридические и управленческие аспекты» (Донецьк, 1999), О. М. Костенка «Основи криміно­логічної безпеки» (Київ, 2000).

На сучасному етапі відмінною рисою розвитку криміно­логічної науки в Україні є більша увага до висвітлення її методо­логічних засад, що раніше майже не зустрічалося в українських авторів. Питання методології кримінологічної науки знайшли відображення у низці названих монографічних видань, у Кон­цепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст., про яку вже згадувалося у главі 1, у ґрунтовних доповідях І. М. Даньшина та А. П. Закалюка на науковій конференції «Про­блеми методології правової науки», що відбулася у Харкові у грудні 2002 р.¹.

Загальне значення для інформаційного забезпечення розвитку кримінології в Україні та прикладного застосування її надбань мали комплексні розроблення наукового колективу Академії правових наук (керівник А. П. Закалюк) «Наукове обґрунтування створення в Україні Державної автоматизованої системи криміно­логічної інформації» (1997-2000) і «Правові та організаційно-методологічні засади заснування в Україні кримінологічної експертизи проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів» (1997-2001), а також створення в Одеській національній юридичній академії (керівник В. М. Дрьомін) у мережі Інтернет WEB-сторінок «Кримінологія та кримінальна юстиція в Україні» і «Віктимологія в Україні» та порталу «Світ проти організованої

¹ Віаі. Акад. правових наук України. — 2003. — № 2-3.

80

злочинності». У Київському регіональному центрі АПрНУ під керівництвом автора Курсу розроблено програмне та технічне за­безпечення створення автоматизованого робочого місця (АРМ) кримінолога (2002), а також дослідно-експериментальний зразок бази даних «Чинники наркозлочинності» (2005).

Термінологічному забезпеченню кримінологічних досліджень та вивченню курсу «Кримінологія» мало сприяти видання слов­ників термінів кримінології, у тому числі О. Г. Кальманом та І. О. Христич (1998, 2001), О. М. Джужею, Є. М. Мойсеевим, Т. А. Третьяковою (2000). Ще однією відмінністю розвитку кримінологічної науки у період існування України як суверенної держави стало збільшення вдвічі (з 4 до 8) кількості спеціалізова­них вчених рад для захисту докторських та кандидатських дисер­тацій з кримінології (спеціальність 12.00.08). Ця обставина разом зі зростанням обсягу дисертаційних досліджень позначилася на збільшенні кількості захищених дисертацій з кримінології. За весь повоєнний період радянського часу лише 5 українських вчених (А. Ф. Зелінський, О. Ф. Лопушанський, А. П. Тузов, А. П. Зака­люк, І. К. Туркевич) захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук з кримінологічної тематики. За 15 років незалежної України докторські дисертації з криміно­логії захистили 20 осіб (В. Г. Лихолоб, В. В. Голіна, О. М. Костен­ко, О. М. Джужа, В. І. Шакун, В. О. Туляков, О. М. Литвак, В. М. Попович, В. П. Ємельянов, М. І. Мельник, М. В. Корнієнко, О. Г. Кальман, В. А. Мисливий та ін.). На початок 1991 р. в Україні налічувалося 32 кандидати юридичних наук з кримінології. Лише з 1998 по 2005 pp. з кримінологічної тематики захищено 163 кандидатські дисертації.

Розширення в Україні мережі наукових установ та вищих на­вчальних закладів, де проводяться кримінологічні дослідження, значне збільшення кількості та напрямів останніх і виконаних за ними розроблень настійливо вимагало поліпшення організації та забезпечення координації цієї наукової діяльності. Координаційні функції щодо кримінологічних досліджень та інших розроблень у сфері кримінології в Україні покладені Президією Академії право­вих наук згідно з її статутними повноваженями на створене у 1994 р. Координаційне бюро з кримінологічних проблем, про яке

81