logo search
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

Глава 3

Методологія і методи кримінологічної науки

результатів кримінологічних досліджень у визначенні державної політики запобігання та протидії злочинності в Україні.

Методологічним та загалом стратегічним завданням криміно­логічної науки в Україні на початку XXI ст. є забезпечення суспільного визнання потреби у кримінології, зокрема необ­хідності врахування кримінологічних обґрунтувань під час визна­чення шляхів і засобів розв'язання проблем подальшого розвитку держави і права, законодавства, практики його застосування, управління діяльністю у галузі запобігання та протидії злочин­ності, подолання у ній збочень та викривлень, пов'язаних з режи­мом Л. Д. Кучми, удосконалення сфери правоохорони, захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, викорис­тання для цього у кримінологічній практиці можливостей демо­кратизації, розвитку громадянського суспільства, що задекларо­вані новою владою.

Значним стимулом для розвитку кримінологічної та всієї юри­дичної науки, удосконалення їхньої методологічної та методичної основ мала б стати рішуча зміна ідеології та практичного ставлен­ня державних інституцій до використання надбань науки, резуль­татів наукових, зокрема кримінологічних, розроблень. У нас немає нестачі декларацій та загальних вказівок вищих органів влади з цього приводу. Проте урядові чиновники, керівники багатьох пра­воохоронних органів не сприймають цих вказівок. У попередні роки вчених, зокрема кримінологів, значно рідше залучали до опрацювання проектів державних програм, планів, урядових заходів, розроблення проектів законодавчих актів, а у разі залу­чення продовжували здебільшого ігнорувати пропозиції на­уковців, найчастіше з мотивів так званої «практичної недоціль­ності», відсутності фінансових ресурсів тощо. Практика ігнору­вання наукової думки не відповідає сучасним цивілізаційним потребам наукового забезпечення діяльності державного апарату, системи правоохорони і має бути не на словах, а на ділі припинена вищими керівними інстанціями. Будемо сподіватися, що нова вла­да нарешті з розумінням поставиться до цього. Одночасно має бути вирішена на державному рівні у методологічному, норматив­ному, методичному та організаційному відношенні проблема впро­вадження наукових розробок, у тому числі з кримінологічної тема-

120

тики. Потрібна чітка система їхнього розгляду, фахової оцінки, визначення порядку реалізації аж до впровадження у практичну діяльність.