Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
(формула 2)
Регіон | Рівень злочинності в абсолютних числах | Порядкове місце за рівнем злочинності | Коефіцієнт інтенсивності (K.J в абсолютних числах на 10 тис. населення | Порядкове місце за 1С ІЗ |
Дніпропетровська обл. | 50 829 | 1 | 137,6 | 1 |
Донецька обл. | 45 970 | 2 | 93,4 | 6 |
Харківська обл. | 35 933 | 3 | 121,6 | 3 |
Луганська обл. | 30 826 | 4 | 117,4 | 4 |
Запорізька обл. | 24515 | 5 | 122,9 | 2 |
АР Крим | 22 593 | 6 | 107,1 | 5 |
Одеська обл. | 22 343 | 7 | 89,3 | 7 |
м. Київ | 21099 | 8 | 80,1 | 9 |
Львівська обл. | 18 109 | 9 | 66,8 | 10 |
Полтавська обл. | 14 603 | 10 | 87,5 | 8 |
Як видно, за інтенсивністю злочинності зберегли своє порядкове місце, отримане за її рівнем, такі регіони: Дніпропетровська (1), Харківська (3), Луганська (4), Одеська (7) області. Разом з тим Запорізька область з п'ятого місця піднялася на друге, АР Крим — з шостого на п'яте, Полтавська область — з десятого на восьме.
Поряд із тим, до першої десятки регіонів із високою інтенсивністю злочинності (за показником Кз) мали бути включені наступні, де рівень злочинності (3) нижчий, ніж у Полтавській області, яка за значенням цього показника займала в Україні 10 місце, а інтенсивність (К ) — вища, ніж у м. Києві (80,1). Це, зокрема, Миколаївська обл. — 97,2; м. Севастополь — 91,8; Херсонська — 90,1; Сумська — 89,2; Кіровоградська — 82,1; Чернігівська — 82,1 області.
Поряд із коефіцієнтом інтенсивності злочинності (Кіз) іноді застосовують коефіцієнт злочинної активності (Кза), розрахований за співвідношенням кількості осіб, які вчинили злочини (Оз), та чисельності всього населення (Н). У такому випадку наведена вища формула 1 має вигляд:
Кза — коефіцієнт злочинної активності, Оз — кількість осіб, які вчинили злочини, Н — загальна кількість населення,
Нр — кількість населення, з розрахунку на яку визначається показник коефіцієнта злочинної активності.
Коефіцієнт злочинної активності може розраховуватися не на все населення, як наведено вище. Там він показує поширеність злочинності серед усього населення. Але відомо, що злочином вважається суспільно небезпечне діяння, вчинене особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності, і те, що злочини вкрай рідко вчиняють особи похилого віку. Тому доцільно вираховувати Кза для активних вікових груп. Для цього до Н не включають дітей, що не досягли віку кримінальної відповідальності, та осіб похилого віку (понад 70 років). Отриманий у такий спосіб К свідчить про кримінальну активність населення, яке за віковою ознакою може притягатися до кримінальної відповідальності або взагалі вчиняти злочин.
Крім загального коефіцієнту інтенсивності злочинності можуть розраховуватися й інші К.з. Наприклад, щодо злочинів окремого виду, скажімо, навмисних убивств, вчинених на певній території протягом певного часу. У такому випадку до 3 включають абсолютну кількість навмисних убивств. Кза може розраховуватися не до всього або активного населення, а до певних його груп, виділених, наприклад, за віковою, статевою, іншою соціально-демографічною ознакою.
Структура злочинності. На відміну від показників рівня та інтенсивності, які характеризують злочинність кількісно, структура останньої має розкривати її склад, поширеність та співвідношення між складовими видами злочинних проявів, їх вчинення у конкретних умовах простору (території) та часу, за визначальних ознак злочинних діянь та осіб, які їх вчиняють. Усе це разом
160
161
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: