Глава 9
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.
заходів щодо об'єкта управління в цілому та окремих його напрямів, наприклад, реагування на повідомлення про вчинені злочини, їх розкриття, розслідування, захисту потерпілих, відшкодування завданих збитків тощо;
— пропозиції щодо заходів запобігання злочинності та злочин ним проявам виокремлються в окрему групу за своєю криміноло гічною змістовністю; на відміну від попередньої групи, де можуть пропонуватися заходи різного характеру (правові, соціальні, інформаційні, ресурсного призначення тощо), у цій групі пропо нуються лише запобіжні заходи, які є суто кримінологічними або мають запобіжне, тобто кримінологічне, значення. Заходи цієї гру пи, як правило, більш предметні, адресні, цілеспрямовані, в тому числі функціонально спрямовані щодо конкретних причин і умов, звичайно, якщо в результаті аналізу останні були визначені.
Кримінологічні засоби, що використовуються на останніх двох стадіях, можуть розрізнятися залежно від форми, рівня, цільового призначення управлінського рішення. Подані до програми чи плану, вони мають описовий характер з виділенням окремих деталей, пояснень, залежних умов тощо. Висновки і особливо пропозиції до нормативно-управлінських документів відрізняються ди-рективністю та лаконізмом формулювань, спрямованістю до маси однорідних суб'єктів виконання. Пропозиції до директивних документів, що розраховані на реалізацію в імперативній формі, часто одночасно пропонують заходи контролю та відповідальності за невиконання зазначених актів.
У науці управління прийнято диференціювати управлінські заходи (норми рішень) за формою та змістом таким чином:
заходи-директиви, що містять загальні цілі, завдання, перспективні показники, які зазвичай мають якісну (атрибутивну) форму;
заходи-норми, де містяться нормативні, обов'язкові для виконання приписи, розраховані, як правило, на тривалий час та масу однорідних виконавців;
заходи-команди, що також мають обов'язковий характер, проте розраховані, як правило, на разове виконання та реалізуються у формі наказу, нерідко адресованого до обмеженого кола виконавців;
388
заходи-пропозиції, які є зазвичай результатом аналітичного чи прогностичного розроблення, мають не обов'язковий, а рекомендаційний характер та підлягають виконанню (врахуванню) в силу їхньої переконливої обґрунтованості, авторитету авторів розроблення; нерідко заходи-пропозиції фахівців супроводжуються заходами-нормами (директивами) щодо необхідності їх виконання;
заходи-дії, що передбачають здійснення певних видів діяльності;
заходи-доручення — містять приписи на проведення певного роду діяльності (перевірки, аналізу, ревізії, атестування тощо).
Кримінологічні засоби забезпечення управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності частіше реалізуються у формі заходів-норм, пропозицій, дій, рідше — у вигляді директив і майже ніколи — у формі команди.
Кримінологічні засоби найчастіше розраховані на їх програмо-вано-плановану реалізацію. За радянських часів широко практикувалося, особливо на місцевому, регіональному та об'єктовому рівнях, складання планів профілактики правопорушень. У разі передбачення у цих планах, крім спеціально-кримінологічних, також соціально-економічних, соціально-психологічних, культурних, освітніх та інших заходів, ці плани називалися комплексними. В Україні, починаючи з 2000 p., було відроджено практику програмування запобігання злочинності. Початок їй поклала Комплексна програма профілактики злочинності у 2001-2005 pp., затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. Планування діяльності щодо запобігання та протидії злочинності цілком себе виправдало. Воно займає важливе місце у системі управління цією діяльністю. Нова влада майже два роки, на жаль, не знайшла часу за політичними суперечками та перекроюванням владних повноважень, щоб продовжити програмування запобіжної анти-кримінальної діяльності. Наступна програма була затверджена Кабінетом Міністрів України лише у грудні 2006 р. без належного кримінологічного обґрунтування. Теоретичні засади цього комплексного кримінологічного засобу буде розглянуто окремим параграфом цієї глави, а практична організація розроблення плану — в окремій главі Книги 3 Курсу.
389
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: