Глава 8

Теорія запобігання злочинності

• при аналізі судової практики та узагальненні інформації про причини і умови, що зумовлювали вчинення злочинів;

• через виконання виховної профілактичної функції.

Запобіганню злочинам може сприяти також здійснення цивіль­ного та адміністративного судочинства у конкретних справах через реагування на порушення відповідного законодавства, що відіграють роль умов, які сприяють вчиненню злочинів.

3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільово­го спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запо­біжні процеси.

1. Органи державного контролю. їх діяльність здійснюється у процесі виконання своїх функцій службами Головного кон­трольно-ревізійного управління, Державною рибоохороною, Дер­жавною лісовою охороною, а також Антимонопольним Коміте­том, Фондом державного майна. Вони здійснюють правозасто-совчі та охоронні функції, які одночасно є заходами запобігання злочинам у відповідних сферах діяльності цих контрольних органів.

2. Органи юстиції. Слід відзначити передусім запобіжну роль загалом щодо правопорушень, у тому числі стосовно злочинних проявів, яку має відігравати Міністерство юстиції України та його органи на місцях у формуванні та реалізації державної правової політики, у законопроектній діяльності, державній реєстрації та систематизації законодавства і роботі щодо забезпечення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, а також у захисті прав і свобод людини і громадянина тощо.

Запобіжний ефект має також діяльність:

• нотаріату — стосовно охорони прав та інтересів громадян, юридичних осіб щодо фактів, відповідно до яких існує нотаріаль­на форма реєстрації та закріплення;

• адвокатури — у сприянні виконанню статей 23, 23^і КПК України і у захисті законних прав та інтересів громадян і юридич­них осіб;

• інших органів, установ та організацій, що підпорядковуються органам юстиції, — у проведенні правовиховної роботи запобіжно­го характеру та ін.

3.3. Органи державного та господарського управління — через профілактику та недопущення порушень у їхній діяльності, які

356

можуть призвести чи сприяти вчиненню злочинів, передусім у службовій сфері, у сферах економіки, управління.

4. Засоби масової інформації — сприяння запобіганню зло­чинам через тематику та визначені форми своєї діяльності, що мають запобіжно-профілактичний ефект стосовно злочинності, злочинних проявів, причин та умов, які їх зумовлюють.

5. Навчальні заклади — через сполучення навчання з мораль­ним та правовим вихованням, суспільно прийнятною соціаліза­цією та орієнтацію учнів і студентів.

6. Содержание

   • Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
   • § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
   • Глава 1
   • Глава 1
   • § 3. Система та структура кримінологічних знань
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Глава 1
   • Рекомендована література
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
   • Глава 2
   • Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 2
   • Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
   • § 1. Методологія кримінологічної науки
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Глава 3
   • Рекомендована література
   • Глава 4 Теорія злочинності
   • § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4
   • § 4. Латентна злочинність
   • Глава 4
   • Глава 4
   • Глава 4 Рекомендована література
   • Глава 5 Теорія детермінації злочинності
   • § 1. Детермінація та причиність
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Глава 5
   • Рекомендована література
   • Глава 6 Теорія особи злочинця
   • § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
   • 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
   • 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
   • Глава 6
   • Показники фізичного здоров'я.
   • 8. Індивідуальні психологічні риси
   • Глава 6
   • Глава 6
   • § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6
   • Глава 6 Рекомендована література
   • Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
   • § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • § 2. Криміногенна орієнтація
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Глава 7
   • Рекомендована література
   • Глава 8 Теорія запобігання злочинності
   • § 1. Сутність, поняття, види
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Сім'я, громадські релігійні організації.
   • Глава 8
   • § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 8
   • Глава 9
   • § 1. Поняття та система управління діяльністю
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • § 2. Види та функціональне призначення
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Глава 9
   • Рекомендована література: