Глава 4
Теорія злочинності
По-перше, в основу розуміння сутності злочинної діяльності має бути покладено загальнометодологічне положення про те, що вона є специфічним різновидом людської діяльності, діяльнісного прояву людської активності у суспільстві, зокрема кримінальної активності; з урахуванням цього положення уявлення про неї має ґрунтуватися на загальнофілософському визначенні людської діяльності як специфічно-людського способу ставлення до світу, процесу перетворення останнього людиною згідно з суспільними та її особистими потребами та інтересами1.
По-друге, слід враховувати, що злочинна діяльність належить до суспільно неприйнятних, суспільно небезпечних, загалом, як називають, деструктивних різновидів людської діяльності, що наразі проявляється у специфічній актуалізації потреб, формуванні криміногенних мотивів, у відповідному цілеутворенні і, особливо, у виборі й оцінці засобів і способів реалізації мотиву та досягнення мети2, підкреслимо — заборонених кримінальним законом.
По-третє, як зазначалося вище, злочинна діяльність, незалежно від її деструктивності, складається та розвивається за загаль-нопсихологічним механізмом. Згідно з останнім будь-яка людська діяльність — це система пов'язаних між собою мотивованих, оп-редмечених та цілеспрямованих дій, вчинків, менш об'ємних діяльностей, об'єднаних через обумовлення загальним (генеральним) мотивом3, спрямування на реалізацію єдиної потреби та кінцевої мети4. За умов усвідомлення діяльності, яке щодо її злочинного різновиду визначається його умисною формою, психологічний механізм останнього стає більш досконалим. Він виявляється у програмуванні, свідомому спрямуванні, здійсненні діяльності під контролем свідомості, поступовому та послідовному розширенні сфери цілеутворення згідно з раціональним розгортаннями відповідно до умов здійснення, у тому числі як вищої форми прояву діяльності — у пристосуванні до цих умов, за можливістю їх підкоренні і зміні в інтересах реалізації генерального
1 Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. — Изд. 5-е. — М., 1987. — С. 118.
2 Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину. — К., 2002. — С. 55.
3 Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М., 1984. — С. 209.
4 Леонтьев А. Н. Зазнач, праця. — С. 82-107.
150
мотиву та визначальної мети. Зазначений психологічний механізм має місце і за умисної злочинної діяльності, у тому числі він включає засоби і способи її розгортання, пристосування до умов здійснення, підкорення і зміну останніх.
По-четверте, для розуміння сутності та предметної змістовності злочинної діяльності важливе значення має методологічне положення науки психології про те, що розрізнення окремих видів людської діяльності має відбуватися за їх предметом1. Предметність злочинної діяльності тісно пов'язана з поняттям суспільної небезпечності злочину, тобто вона, як і вчинення злочину взагалі, полягає у заподіянні шкоди суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить реальну можливість заподіяння такої шкоди. Таким чином, предметність злочинної діяльності полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке Кримінальним кодексом України визнано злочином. Яким би не був різновид цієї діяльності, вона набуває злочинної предметності, якщо її проміжний або кінцевий результат оцінюється кримінальним законом як злочин. Іншими словами, злочинна діяльність і злочин (кримінально-правова оцінка її результату) розрізняються не предметною сутністю (вона у них однакова), а формою вчинення злочину. Відомо, що Кримінальний кодекс України (ст. 11) розрізняє види суспільно небезпечних діянь, які визнаються злочином, і поділяє їх на дії та бездіяльність. Вчинення злочину є виявом людської активності, яка знає дві основні форми прояву: вчинок як одиничний, одноелементний її вияв та діяльність як система пов'язаних між собою вчинків, діянь, менш об'ємних діяльностей. Кримінальний кодекс України поділ злочинів залежно від форми прояву злочинної активності (вчинення злочину) не передбачає. Ця позиція певною мірою зрозуміла, адже Кодекс визначає, насамперед, склади злочинів та відповідальність за них, підстави та умови її застосування, у тому числі одиничність чи множинність злочинів, а серед обставин, які обтяжують покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочину. В усіх випадках, коли йдеться про множинність злочинів, не відрізняється їх форма, зокрема не виділяється більш суспільно небезпечна форма
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: