Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
вості відкриває її розвиток стосовно тих суспільних функцій і завдань, які постають перед нею з урахуванням ступеня її розвитку. Предмет науки, зокрема кримінології, визначається її метою, функціями, які вона має виконувати.
Кримінологія, як і будь-яка інша наука, насамперед реалізує загальнопізнавальну функцію. Пізнання злочинності має відбуватися у контексті її зв'язків з іншими суспільними явищами, у тому числі тими, що обумовлюють її детермінацію, а також такими, які межують з нею, та з яких вона значною мірою відтворюється. Останні інколи називають «фоновими» — на їх фоні або з них відтворюється злочинність. Через це до предмета кримінології належать деякі форми дозлочинної (передзлочинної) поведінки, зокрема алкоголізм, наркоманія, порушення норм суспільної моралі, громадського порядку і безпеки. Деякі з них, що відзначаються протиправністю та суспільною небезпечністю, закон визначає як адміністративні правопорушення. До предмета кримінології належать окремі аморальні прояви, що не є протиправними, але які сприяють вчиненню окремих злочинів. Серед них слід окремо виділити ті, які належать до поведінки жертви злочину. Поведінку реальної або потенційної жертви злочину, тобто особи, яка потерпає від злочину, стає потерпілою або навіть його жертвою, у разі, якщо ця поведінка сприяє злочину або створює для його вчинення сприятливі умови, називають віктимною, тобто «здатною» сприяти злочину. Віктимна поведінка та віктимологія як вчення про жертву злочину належать до предмета кримінології.
Загальнопізнавальна функція кримінології значно розширює її предмет у частині тих елементів, які належать до детермінації злочинності та окремого злочину. Слід ще раз нагадати вже висловлене застереження щодо меж кримінологічного дослідження, тобто предмета кримінології. Ці межі визначаються віднесенням проблеми до предмета кримінології, тобто до її професійно-наукового інтересу.
Як приклад можуть бути наведені злочини, що вчиняються особами, які мають відхилення (аномалії) психіки у так званих межових формах. Вивчення природи, генезу, механізму прояву цих аномалій у поведінці є предметом не кримінології, а психіатрії, частково — па-
22
топсихології. Якщо йдеться про прояв та вплив цих аномалій на вчинення злочину, про опрацювання засобів запобігання останньому — це проблематика предмета кримінології, розроблення якої є продуктивнішою у співпраці з психіатрами, патопсихологами.
Будь-яка суспільна наука, в тому числі кримінологія, виконує у суспільстві політичну та ідеологічну функції. Зокрема, до предмета кримінології належить вплив політичних факторів та ідеологічних засад на детермінацію злочинності та особливо на стан її запобігання через зменшення дії негативних політичних явищ і процесів. Через це кримінологія вивчає політичні відносини, дає їм оцінку з погляду їх кримінологічної значущості, тобто впливу на поширення чи скорочення злочинності.
До предмета кримінології належить розроблення основних засад державної політики у сфері запобігання та протидії злочинності. Ця функція кримінології є незатребованою, тому досі розвивається обмежено, лише на загальнотеоретичному рівні. Докладніше щодо цієї галузі державної політики йтиметься далі у відповідних главах Курсу.
Близькою до названої за змістом, механізмом, формами реалізації та, на жаль, обмеженими результатами є соціокультурна функція кримінологічної науки. Вона через відповідне представлення серед елементів предмета кримінології та їх наукову реалізацію мала б сприяти розкриттю загальносоціального, гума-ністично-цивілізаційного та етико-морального змісту і значення положень та висновків, які опрацьовує кримінологічна наука. Проте вся морально-етична та соціокультурна проблематика в цілому, а також її кримінологічна частина, залишаються нині в Україні незатребуваними, принаймні необхідною мірою.
Будь-яка наука, включаючи кримінологію, має висвітлювати зміни, тенденції, закономірності розвитку свого предмета, його елементів у майбутньому. З цим пов'язане виконання прогностичної функції науки, зокрема кримінології. Тому кримінологічне прогнозування як на рівні злочинності загалом, так і на рівні індивідуального (і групового) злочинного прояву є елементом предмета кримінології.
Найвищим рівнем розвитку та суспільного значення кожної науки є виконання нею конструктивно-проективної та прикладної
23
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: