Глава 4

Теорія злочинності

ним мотивом, реалізація якого планується суб'єктом через вста­новлення і досягнення корисливої мети¹. Отже, наведене визна­чення є близьким до сучасного розуміння злочинної діяльності у вигляді системи дій, що ґрунтуються на психологічному механізмі спільного мотиву, його реалізації через постановления та досяг­нення єдиної мети. Разом з тим воно не позбавлено й певних вад: нечітко визначені «тісна пов'язаність» із злочином зазначених дій, їх правова природа, зокрема не лише злочинний, а можливо, й незлочинний характер²; функціонально-забезпечуюча роль дій, які становлять зміст злочинної діяльності, обмежена лише плану­ванням і через встановлення та досягнення злочинної мети; не визначені — і це головна вада — кримінально-правова сутність злочинної діяльності, її співвідношення та зв'язок зі злочином, формою (або проявом) якого вона є, а також з іншими характери­стиками її базового кримінально-правового визначення.

Нарешті, шосте: кримінально-правове поняття «злочинна діяльність» як однієї з форм вчинення суб'єктом злочину суспільно небезпечного винного діяння (ст. 11 КК України) має бути визначено і через власні потреби кримінального права та кримінального законодавства. Останні обумовлені необхідністю відділити це загальне поняття від більш вузьких понять продов­жуваного злочину та злочинної діяльності на стадії готування до злочину. Поняття продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних злочинних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром (ч. 2 ст. 32 КК України), та поняття діяльності на стадії готування до злочину стосуються лише злочинних діянь, які у першому випадку утворюють єдиний злочин³, а у другому — створюють умови для вчинення конкретного злочину⁴ і в обох ви­падках не виходять за межі суспільно небезпечних винних діянь, не торкаються форми вчинення злочинів «взагалі».

¹ Зеліпський А. Ф., Коржаиський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К., 1998. — С 13.

² На цю важливу характеристику дій, ідо становлять злочинну діяльність, звернув увагу ще у 1983 р. Т. Е. Караєв (Караев Т. Э. Повторпость преступлений. - М., 1983. - С. 11-13).

³ Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. / За рсд. М. І. Бажанова, В. В. Ста- шиса, В. Я. Тація. - К., 2005. - С 255.

⁴ Там само. - С 192.

154

Кримінально-правове поняття злочинної діяльності насампе­ред має бути нормативним, тобто визначеним через нормативні ознаки, властиві кримінальному законодавству. Реалізація цієї ви­моги передусім може бути досягнута через доповнення поняття злочину, що міститься у ст. 11 КК України, вказівкою на форми, в яких суспільно небезпечне діяння вчиняється суб'єктом злочину. З цією метою ч. 1 ст. 11 КК України мала б бути доповнена після слів «вчинене суб'єктом злочину» словами «у формі злочинного вчинку або злочинної діяльності». У зв'язку з наведеним допов­ненням логічним є визначення у цій нормі поняття двох останніх категорій. Для цього ст. 11 КК України має бути доповнена окре­мою ч. 2, а саме: «Злочинним вчинком є одноразове винне суспільно небезпечне діяння. Злочинна діяльність — це система окремо мотивованих цілеспрямованих неодночасних злочинних, інших протиправних і не протиправних діянь суб'єктів злочину та інших суб'єктів, причетних до нього, вчинених з прямим умислом, підкоре­них у кінцевому рахунку спільному мотиву та єдиній меті забезпе­чення умов здійснення і підтримання цієї діяльності, її подальшого розвитку».

У зв'язку з доповненням ст. 11 запропонованою ч. 2 нинішня ч. 2 цієї статті стане ч. 3.

Ця пропозиція не претендує на завершеність. Вона може бути уточнена. Головна мета її внесення — стимулювати фахівців у галузі кримінального права до визначення у Кримінальному кодексі України форм вчинення злочину (суспільно небезпечного діяння), передусім злочинної діяльності.

§ 3. Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання Визначаючи поняття злочинності, наголошувалося, що вона проявляється через певні суспільно небезпечні діяння. Характери­стики останніх є змінними, через що злочинність визначається як мінлива людська активність, що має певні кількісні та якісні показники. Крім загальної кількісті злочинних проявів значення мають також розмір території, де вони проявлялися; кількість населення, що проживає на ній; часовий проміжок, за який вимірювалася їхня чисельність тощо.

155