Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
суспільний феномен здебільшого на абстрактно-соціологічному рівні, існує інша наука — кримінальна юстиція. Вона вивчає та науково обґрунтовує прикладне вирішення проблем протидії злочинності, її окремих видів, категорій, методи поводження зі злочинцями та особами, схильними до вчинення злочинів, забезпечення соціального та правового контролю за їх поведінкою. При цьому визначаються функції, засоби та способи виконання останніх для різних установ системи кримінальної юстиції, у тому числі різних видів поліції (їх налічується понад півтора десятка), прокурорів, слідчих, працівників служби пробації, безпосередньо установ юстиції, а також певною мірою щодо суддів.
В європейських країнах, зокрема Україні, наукові питання кримінальної юстиції значною мірою охоплюються кримінологією, зокрема її особливою частиною, а також наукою кримінального процесу, науковими засадами оперативно-розшукової діяльності.
Намагаючись поєднати різні галузі наук, знання та методи яких використовуються в кримінології, її пропонувалося вважати «со-ціолого-правовою»1, «соціально-правовою»2. Вважаємо, що подібні визначення, крім змістовної еклектики, знаходяться не в ладах з теорією наукової диференціації, згідно з якою предмети різного рівня останньої не можуть ставитися до однопорядкової класифікації. Адже ознака «соціальний» належить до більш високого рівня узагальнення, ніж її «правовий» різновид. У підручниках останнім часом кримінологію називають «комплексною наукою про злочинність»3 або визначають як «комплексну науку про закономірності злочинності та її конкретних проявів» і при цьому як комплекс перелічують складові її предмета4.
Що можна сказати з приводу цих визначень? По-перше, не бажано до визначення поняття науки включати складові її предмета. Складові — це окреме питання, що виходить за межі визначення поняття науки. Останнє має визначати її змістову сутність, що
1 Алексеев А. И. Криминология: Курс лекций. — М., 1988. — С 3.
2 Криминология и профилактика преступлений. — М., 1989. — С. 3.
3 Курс кримінології: Підруч.: У 2 кн. / За заг. ред. О. М. Джужи. — К., 2001. — Кн. 1.— С. 6. і Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За заг. ред. І. М. Дапьшина. — X., 2003. — С. 9.
18
розкривається через її основний предмет — сферу відносин, вивчення яких становить наукове призначення та основне завдання (мету) цього вивчення і здобуття через це наукових знань, які є змістом науки.
По-друге, введення до визначення науки кримінології ознаки «комплексна» нічого не додає до розуміння її змісту. Насамперед, не зрозуміло в чому проявляється «комплексність» кримінології: в комплексі рівнів або предметів її вивчення чи в комплексі методів, які вона застосовує для їх вивчення. Але це притаманне будь-якій науці, у тому числі низці юридичних наук, зокрема кримінальному праву. Очевидно, може йтися про знання з комплексу наук, якими частково користується кримінологія. Але ця «комплексність» стосується лише частини наукового знання кримінології і не дає підстав всю її визначати як комплексну. І наукознавство загалом у диференціації наук не знає поняття «комплексна».
Останнім часом глибокий аналіз проблеми про місце кримінології в системі наук здійснила І. К. Туркевич. Вона послідовно показала необґрунтованість віднесення кримінології до соціологічних, клінічних, комплексних, у тому числі соціально-правових, та лише прикладних наук, висловила прихильність до визнання кримінології юридичною наукою, бо, мовляв, юридичний аспект у кримінології «безспірно, домінує над всіма іншими»1. Пославшись на відомих російських кримінологів А. І. Долгову та Д. О. Шеста-кова, вона навела деякі додаткові аргументи на підтримку зазначеної думки, а саме: переважання юристів серед кадрів кримінологів, тих, хто створив сучасну школу вітчизняної кримінології та має у розвитку останньої більші успіхи, нерозривну її пов'язаність з правовим полем тощо2. Наведені аргументи, очевидно, не можуть «похитнути» основи диференціації наук за їх предметом, а суспільних наук, різновидом яких є кримінологія, — за характером суспільних відносин, які вони вивчають. Визначальною ознакою суспільних відносин, які становлять предмет юридичних наук, є їхня нормативно-правова урегульованість. Однак предметом кримінології є й не унормовані правом відносини, об'єкти, прояви людської актив-
1 Туркевич І. К. До проблеми про місце кримінології в системі наук // Вісн. Акад. адвокату ри України. - 2005. - Вин. 3. - С 53.
2 Там само. — С 53-54.
19
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: