Глава 3
Методологія і методи кримінологічної науки
Теоретичні загальнонаукові методи є безпосереднім результатом розвитку теорії наукового пізнання та інших наукознавчих теорій, які містять, як відомо, систему основних ідей, закономірностей у певній галузі знань, наразі у сфері пізнання. До загальнона-укових теоретичних методів належать: синтез та аналіз; наукове абстрагування та перехід від абстрактного до конкретного, логічний метод; методи гіпотез, порівняння, історизму, системно-структурний метод.
Синтез (грец. synthesis — складання, поєднання) — це метод складання, об'єднання складових елементів, ознак, проявів об'єкта в єдине ціле. Синтез, що зберігає індивідуальні властивості об'єднаних об'єктів, утворює їх сукупність. Злиття при синтезі індивідуальних властивостей та утворення на їх основі нової якості має назву інтегрування. Результатом синтезу може бути утворення типу, системного об'єднання тощо. Застосування згаданих синтезованих утворень як методів кримінології буде розглянуто у відповідних главах Курсу.
Аналіз (грец. analysis — розкладання, роз'єднання) — це метод, протилежний синтезу, що полягає у мисленнєвому або реальному роз'єднанні єдиного цілого на його складові елементи. У більш ширшому значенні поняття аналізу є синонімом дослідження. У кримінології за методом аналізу відбувається значна частина пізнавальної діяльності, про що йдеться у відповідних частинах Курсу. Організації практичного проведення власне кримінологічного аналізу за його певними різновидами присвячено главу 2 Книги 3 Курсу.
Абстрагування (лат. abstractio — відвернення) — це метод пізнання, що ґрунтується на мисленнєвому виділенні сутності, основних властивостей та якостей предмета з відносним залишенням поза увагою інших, несуттєвих властивостей ознак, зв'язків тощо. Результатом абстрагування є абстракція. Наукова абстракція — штучна, умисне утворена не через недостатність знання, а з метою відволіктися (абстрагуватися) від другорядного, явищ-ного, несуттєвого. Основними видами наукової абстракції є: ізолююча, що виокремлює пізнавальний предмет із деякої цілісності; узагальнююча, яка створює узагальнене уявлення про нього; ідеалізація, що замінює реальне явище його ідеалізованою
100
схемою. Різновидом абстрагування й разом із тим самостійним методом є моделювання, продуктом якого є не сам предмет з усіма ознаками та зв'язками, а його певним чином абстрагована модель. Протилежним поняттю абстрактного є поняття конкретного.
Сходження від абстрактного до конкретного — метод пізнання об'єкта, що полягає у переході від абстрактного знання про нього до більш повного, конкретного уявлення про його властивості, прояви, ознаки, функції. Цей метод відтворює загальний діалектичний закон розвитку пізнання дійсності.
Логічний метод у вузькому розумінні є основним методом логіки, яка містить сукупність теорій щодо визначення законів та способів доведення і спростування. Цей метод пізнання ґрунтується на законах виключення протиріч між судженнями. Нове дійсне судження не може суперечити іншим судженням, достовірність яких не викликає сумніву. Через свою раціональність та універсальність логічний метод перетворився із вузьконалеж-ного логіці у загальнонауковий. Він має багато розгалужень у застосуванні. Одним із найбільш універсальних є метод логічної відповідності теоретичних положень і висновків логіці реальних відносин, подій, дійсності. Логічний метод широко застосовується у суспільних науках, у тому числі у кримінології, що, як правило, відчувають дефіцит або складність здобуття належного обсягу емпіричного знання, недостатність якого компенсується логічним мисленням. Зокрема, це відбувається під час перевірки наукових гіпотез, проведенні соціального експерименту тощо.
Загальнонауковим є метод висунення та перевірки гіпотези. У буквальному розумінні гіпотеза (грец. hypothesis — підстава, припущення) — це побудоване на припущенні судження про не досить відоме явище, його походження та розвиток. Наукова гіпотеза є методом розвитку наукового знання: від узагальнення осмислення наявного теоретичного знання до логічного продовження його розвитку у сфері, знання про закономірності якої на цей час є недостатнім. Головними умовами застосування методу гіпотези є достовірність, повнота наявного теоретичного знання, достатня обізнаність дослідника і його фахова кваліфікація щодо логічного передбачення можливого розвитку або застосування цього знання у разі недостатності інформації. Про застосування методу гіпотези
101
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: