logo search
Zakalyuk_A_P_Kurs_suchasnoyi_kriminologiyi_Kn_1

§ 3. Система та структура кримінологічних знань

Кожна наука, включаючи кримінологію, містить значний обсяг наукових знань та визначеної ними наукової інформації, яка за своїм змістом і формою узагальнення поділяється на види.

Найпростішим видом наукової кримінологічної інформації є первинна інформація, яка постає як безпосередній результат зібрання, фіксації та відображення знань, що становлять інтерес для кримінології. Відбір цих знань для кримінології визначається критерієм кримінологічної значущості, тобто тим, що це знання має значення для кримінології, кримінологічних досліджень. Значну частину первинної інформації становить емпірична інфор­мація, яка черпається з джерел, що відображають практику вирі­шення кримінологічних проблем. Детальніше про види та джерела цієї інформації йтиметься у наступних главах Курсу.

Більш змістовним є другий вид первинної інформації, яка є си­стематизованою. Системна інформація відображає знання не про

24

окремі об'єкти кримінологічного вивчення, а про їх сукупність, систематизовані, наприклад, за критеріями території (місто, район, країна), часу (місяць, квартал, рік), окремого виду злочинів, за ознаками суб'єктів їх вчинення (стать, вік, соціальна належність). Способи і прийоми систематизації первинної інфор­мації також будуть розглянуті далі. Систематизація інформації є найпростішим способом її узагальнення.

Наступним (третім) більш високим щаблем узагальненої інформації є аналітична інформація. Вона є результатом аналізу узагальненої кримінологічної інформації за спеціальними ана­літичними методами. Останні значною мірою є методами статис­тичного аналізу. За своєю формою і рівнем системного аналізу аналітична інформація може становити: а) окремі положення з констатацією відомостей про сукупну узагальнену інформацію; б) висновки, в яких інформація подається з певною оцінкою з ог­ляду на поставлену мету, завдання аналізу; в) закономірності, що відображають сукупність (систему) висновків, які певним чином, здебільшого неодноразово, на репрезентативних масивах пе­ревірені на достатньому науковому матеріалі. Поняття репрезен­тативності також розглядатиметься далі.

Четвертий вид наукової інформації — це системна сукупність висновків та закономірностей щодо певного елемента предмета кримінології, обґрунтована на теоретичному рівні та, як правило, певним чином випробована у науковому середовищі. Цей вид на­укової інформації має назву наукове вчення. Наприклад, вчення про формування особи злочинця, про жертву злочину, про меха­нізм його вчинення тощо. Наукове вчення, як правило, формуєть­ся тривалий час. У закінченому, визнаному більшістю фахівців ви­гляді вчення відображають у підручниках із кримінології.

Вищою (п'ятою) формою наукового знання є теорія, що скла­дається з комплексу наукових вчень, закономірностей і відобра­жає теоретичне осмислення, обґрунтування та викладення якісно нового наукового бачення та визначення одного з основних елементів предмета кримінології. Розрізняють загальні теорії (кримінологічної детермінації, запобігання злочинності, криміно­логічного прогнозування); галузеві кримінологічні теорії (теорії насильницької, побутової, необережної та іншої злочинності);

25