Глава 6
Теорія особи злочинця
прикладі. Так, особистість суспільно неприйнятного типу (суспільно неприйнятної спрямованості), що виділена на першому рівні ти-пологізації, під час типологізації на другому рівні, наприклад, за об'єктом, сферою такої спрямованості, дає змогу виокремити типи особистості суспільно неприйнятної спрямованості до таких об'єктів, як праця, суспільно корисна діяльність, культура, інші члени суспільства, моральні, правові норми. Виділені у цей спосіб типи особистості вказують сферу, в якій визначається дефіцит соціальної спрямованості, її суспільна неприйнятність. Таким буде, наприклад, тип особистості суспільно неприйнятної спрямованості до праці, або до інших членів суспільства, правових норм тощо.
Якщо цей самий тип особистості суспільно неприйнятної спрямованості типологізувати на цьому ж другому рівні за іншою ознакою, наприклад, інтенсивністю спрямованості, отримаємо типи особистості з пасивною, більш та менш активною суспільно неприйнятною спрямованістю. Типологізація за ознакою стійкості останньої визначить типи особистості зі стійкою та нестійкою суспільно неприйнятною спрямованістю. Особистість злочинця залежно від відповідних ознак її дозлочинної діяльності може належати до кожного зі згаданих типів особистості суспільно неприйнятної спрямованості, диференційованих за ознаками сфери спрямування, інтенсивності або стійкості останньої.
Особливе значення для розкриття сутнісного змісту особистості, яка нас цікавить (тобто злочинця), має типологізація на цьому другому рівні за ознакою міри (глибини) суспільно неприйнятної спрямованості. Ця міра визначається показниками виявлення останньої у вигляді реального діяльнісного ставлення, форми суспільної неприйнятності, обсягу шкоди, спричиненої цим ставленням (виявленням), суспільною значущістю предмета, до якого проявляється суспільно неприйнятне ставлення, та якому завдана шкода. Значущість у кінцевому підсумку визначається належністю об'єкта (предмета) до головних умов життєдіяльності. Цей різновид сутнісної типологізації вже, певною мірою, через реальне виявлення особистості взаємопов'язаний з типо-логізацією останньої за соціальним виявом сутності, тобто діяльністю, що, як далі побачимо, проводиться на третьому рівні. Під час типологізації за мірою (глибиною) суспільно неприйнят-
248
ної спрямованості утворюються декілька типів особистості, які значно розрізняються.
Перший тип такої особистості відрізняється тим, що його суспільно неприйнятна спрямованість не є глибокою, виразною, тобто вона обумовлює поведінку, що не збігається з інтересами, нормами суспільства, як правило, моральними, але не має чітко виявленого негативного ставлення до нього та не спричиняє йому суттєвої шкоди. Тип особистості з таким різновидом її суспільно неприйнятної спрямованості отримав у літературі умовну назву асоціального1.
Другий різновид глибини суспільно неприйнятної спрямованості має місце, коли вона та спричинена нею поведінка не лише суперечать інтересам, нормам суспільства, але й завдають їм шкоди. Проте остання не торкається головних умов суспільного буття, їй відповідає тип особистості, який, щоб відділити від асоціального, назвемо антисоціальним або антисуспільним. Тобто тут виділяється тип особистості, суспільно неприйнятна спрямованість якої має за цією термінологією антисуспільну сутність.
Третій різновид типу особистості суспільно неприйнятної спрямованості спричинює поведінку, свідомо спрямовану проти однієї або декількох головних умов суспільного буття та завдає їм суттєвої шкоди, що є для суспільства значно небезпечним. Звідси тип особистості цього різновиду спрямованості називають суспільно небезпечним. Зрозуміло, що спрямованість особистості суспільно небезпечного типу є безумовно суспільно неприйнятною, крайній різновид якої вона складає, а також антисуспільною з більш виразною антисуспільністю — суспільною небезпечністю. Особистість злочинця, пошук типу та змісту якої ведеться через цю типологізацію, взагалі може належати до будь-якого з названих трьох типів: з асоціальною, антисуспільною, суспільно небезпечною спрямованістю. Проте через те, що це є особистість особи, що вчинила злочин, можна стверджувати, що за незначним винятком (вчинення злочину через необережність, в умовах крайньої необхідності тощо) вона має належати до суспільно небезпечного типу. Таким чином, за результатами другого рівня типологізації
1 Антопян Ю. М. Об «асоциальном» типе преступника // Теоретические проблемы учения о личности преступника. — С. 61.
249
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: