Глава 6
Теорія особи злочинця
відображає соціальну якість різних індивідів, те типове, яким особа представляється у соціальному відношенні.
Такій підхід, і це потрібно підкреслити, з одного боку дає змогу надати спрямованості властивість оцінки, показника особистості, з іншого — перетворює її у підставу соціальної типологізації останньої. «Спрямованість і тип, — писав відомий російський філософ-соціолог Г. Л. Смирнов, — характеристики особистості, пов'язані одна з одною найміцнішим чином. Спрямованість представляє саме той інтегративний показник, який дає змогу виявляти типові риси»1.
У значенні показника відповідності особистості суспільним інтересам та вимогам, у нормально соціалізованих осіб вона суспільно прийнятна. За дефектів соціального розвитку, які виявляються через суспільно пасивну або антисуспільну поведінку, спрямованість особистості зазвичай суспільно неприйнятна (антисоціальна). Нагадаємо, що термін «соціальний» тут вживається у значенні «пов'язаний із суспільством (соціумом)», а не як антитеза терміну «індивідуальний».
У кримінології категорія антисуспільної (антисоціальної) спрямованості давно вживається для узагальненої характеристики особистості злочинця, а також осіб, які вчиняють інші неправомірні або аморальні вчинки. Іноді вказувалося на те, що анти-суспільна спрямованість може бути критерієм типології особи злочинця, у тому числі провадженої з прогностичною метою (Ю. Д. Блувштейн, К. Є. Ігошев). У 80-х роках XX ст. автором Курсу була теоретично обґрунтована, методично забезпечена та практично здійсненна соціальна типологізація осіб із метою виокремлення та визначення типових ознак особистості особи, від якої ймовірно можна прогнозувати вчинення злочину, а також особистості злочинця2. Розглянемо детальніше процес такої типологізації особистості. При цьому за підставу диференціації візьмемо саме спрямованість особистості. Перед тим нагадаємо поняття типології, типового, типу особистості.
1 Смирнов Г. А. Советский человек. Формирование социалистического тина личности. — М., 1971.-С. 47.
2 Закаток А. П. Проблемы социальной типологии личности правонарушителя и преступни ка. — С. 5-23.
246
«л
Типове — це передусім не всяке загальне і подібне, а лише таке, що містить цілісну, системоутворюючу характеристику, відображує особливу загальну якість. Такою є типова ознака. Диференціація предметів за типовою ознакою називається типологізацією. Підставою будь-якої їх класифікації є будь-яка загальна для них ознака. Типологізація — особливий вид класифікації, підставою якої є лише типова ознака. Групи предметів, які утворюються внаслідок типологізації, мають певну систему, єдиний принцип утворення, єдину особливу якість, згідно з якою вони становлять свою окрему типову групу. Разом з тим, ця сукупність предметів, що іменується типом — не тотожність, а узагальнена ймовірнісна модель із загальними типовими рисами. Набір утворених у такий спосіб типів предметів складає їх типологію.
Виникає питання, в якій послідовності проводити типо-логізацію, щоб визначити тип особистості, яка нас цікавить, тобто особистості злочинця. Філософія вчить, що будь-який об'єкт реальної дійсності характеризується передусім своєю сутністю, її складовими; далі її явищем, тобто проявленням сутності зовні та їх діалектичною взаємодією. Звідси першим рівнем соціальної типологізації особистості за ознакою її спрямованості (як інтегрованої характеристики) слід визнати рівень диференціації особистості за сутністю, тобто за відповідністю відображення у її спрямованості соціальної сутності суспільства. За цією підставою особистість усіх членів суспільства поділяється на два великих типи — тип особистості із суспільно прийнятною спрямованістю та тип особистості із суспільно неприйнятною спрямованістю. Можна передбачити, що до останнього, а це покаже послідуюча типологізація, належатиме й особистість злочинця.
Другий рівень типологізації особистості пов'язаний з тим, що спрямованість особистості будь-якого типу, у тому числі суспільно неприйнятного, є неоднаковою за різними ознаками: об'єктом спрямованості, її інтенсивністю, стійкістю, глибиною. На цьому рівні типологізація також є сутнісною, але остання береться за певною конкретною ознакою виявлення. Результатом типологізації на цьому рівні є отримання комплексу різних наборів типів особистості, диференційованих за різними ознаками спрямованості у межах одного з типів першого рівня. Пояснимо це на
247
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: