Глава 6
Теорія особи злочинця
маємо можливість констатувати виділення в особистості суспільно неприйнятного типу її типового різновиду — особистості, що має суспільно небезпечну спрямованість, тобто особистість суспільно небезпечного типу.
Категорія суспільної небезпечності піддавалася глибокому аналізу в науках кримінального права, кримінології, адміністративного права. Нині немає можливості детально на цьому зупинитися. Виділимо лише основні висновки, які обстоює автор Курсу. По-перше, суспільно небезпечними є не лише злочини (як багато років вважалося і виділялося як суттєва ознака злочину і злочинності), а й інші діяння, якщо вони спричиняють шкоду головним умовам життєдіяльності суспільства; до суспільно небезпечного типу належить й особистість осіб, які вчиняють ці діяння. По-друге, суспільна небезпечність визначається як за небезпекою вже спричиненої, завданої шкоди, так і за небезпекою (погрозою) ймовірного її спричинення у майбутньому. Через спрямовану у майбутнє ознаку суспільної небезпеки особистості визначається прогностична значимість цієї категорії, про що йтиметься далі. Разом з тим, слід підкреслити, що суспільна небезпека особистості визначається лише на підставі вчинення нею суспільно небезпечних діянь, у тому числі незлочинних, але таких, які з високою мірою ймовірності можуть «перерости» у злочинні. Цим суттєвим застереженням оцінка прогностичної ознаки суспільної небезпечності відрізняється від визнання категорії «небезпечний стан» особи, наявність якого не завжди обґрунтовується її реальними діяльнісними суспільно небезпечними проявами.
Для визначення типу особистості, яка представляє для нас інтерес, тобто особистості злочинця, необхідно продовжити типо-логізацію особистості суспільно небезпечного типу. Зокрема провести її залежно від характеру та ступеня ймовірності прояву (реального чи передбачуваного) суспільної небезпечності особистості. Як бачимо, підставою цієї типологізації спрямованості особистості є вже не стільки сутність останньої (вона визначена як суспільно неприйнятна та суспільно небезпечна), скільки її прояв та ймовірність прояву. Тим самим цей рівень типологізації є перехідним від другого (сутнісного) до третього (за явищами). Типологізація, проваджувана за такою підставою, дає змогу
250
виокремити в особистості суспільно небезпечного типу такі різновиди (підтипи) залежно від вияву спрямованості: некриміналь-ний, коли спрямованість особистості виявляється в антигромадських, але незлочинних, можливо адміністративно-караних проявах, що малоймовірно можуть перетворитися у кримінально-карані; передкримінальний з таким самим характером прояву, але з достатньою вірогідністю перетворення його у кримінальний; кримінальний — після вчинення злочину, підтвердженого вироком суду; посткримінальний — під час відбування покарання або після звільнення з установ виконання покарання (незалежно від зняття або погашення судимості) у разі вчинення нового умисного злочину, який є свідченням того, що суспільна небезпечність особистості не зменшилася порівняно з кримінальним різновидом, а навпаки зросла, перетворила останній у поглиблено-кримінальний. Кримінальний різновид особистості, що належить до суспільно небезпечного типу, сутнісно утворює тип особистості злочинця, а поглиблено кримінальний — злочинця-рецидивіста.
Нормативно-предметне уявлення про тип особистості злочинця отримуємо на третьому рівні соціальної типологізації особистості, яка проводиться за її діяннями, різними ознаками останніх. Однією з таких ознак є соціально-нормативна оцінка діянь. Беручи цю ознаку як підставу подальшої типологізації особистості з суспільно неприйнятною спрямованістю, що має асоціальний, антисуспільний та суспільно небезпечний різновиди, диференціюємо її на такі типи: з аморальною поведінкою — особистість суспільно неприйнятної спрямованості аморального типу, з протиправною поведінкою — особистість такої самої спрямованості протиправного типу або коротко — особистість правопорушника, зі злочинною поведінкою — особистість злочинця.
Завершуючи соціальну типологізацію особистості з метою визначення типу особистості злочинця та його типових ознак, можна визначити, що особистість злочинця за своєю сутністю належить до типу особистості, яка має суспільно неприйнятну та антисуспільну спрямованість, та найчастіше до суспільно небезпечного підтипу цього типу особистості, а за своїм проявом (реальним або ймовірним) — до кримінального різновиду останнього. Таким чином, соціально-типовими ознаками особистості злочинця є
251
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: