Глава 6
Теорія особи злочинця
тик її структурних елементів. Термін «структура» у науці, зокрема у філософії, яка визначає методологічні засади наукового дослідження, означає «будова», що може бути розчленована на складові для полегшення отримання уявлення про них і загалом про об'єкт, явище, предмет, які підлягають вивченню.
У вітчизняній кримінології питання про структуру особи злочинця почало розглядатися з середини 60-х років XX ст. (Б. В. Волженкін, Ю. Д. Блувштейн, Н. С. Лейкіна, О. Б. Сахаров та ін.). Запропоновано багато варіантів розуміння структури особи злочинця та визначення її складових. Кожний із них мав свої обґрунтування, визначальні критерії. Частина з них підходила до особи злочинця як різновиду особи загалом і, оскільки остання є предметом вивчення психології, пропонувала структуризувати особу за психологічною структурою (К. К. Платонов), але доповнити останню її особливою соціальною якістю — суспільною небезпечністю (С. П. Дагель). Інші, вбачаючи особу суб'єктом суспільних відносин, пропонували будувати її структуру за соціологічною схемою. Поступово до структури особи злочинця стали включати її психологічні особливості, біофізіологічні ознаки, елементи, що відображують «індивідуальність» злочинця у єдності його природжених та соціальних ознак (Ю. М. Антонян). Пропонували також соціально-рольову структуру особи, ототожнення останньої зі структурою її особистості, ціннісну структуру та ін. Зараз немає можливості та потреби аналізувати всі зазначені пропозиції, наводити аргументи «за» і «проти». Торкнемося лише сучасних поглядів на проблему структури особи злочинця, переважно українських кримінологів. Дехто з них до останнього часу взагалі не вживав термін «структура особи злочинця», замінював його термінами «система ознак», за якою останні групуються1, або «схема» вивчення особи злочинця з відповідними підсистемами (блоками) «особистісних якостей»2. Допускалося змішування понять особи і особистості злочинця, в основному через включення до структури останньої «біологічних якостей та задатків»3.
' Курс кримінології. Загальна частина: Підруч.: У 2 кп. / За заг. ред. О. М. Джужи. — Ки. 1. — С 96.
2 Бандурка А. М., Давыденко Л. М. Зазнач, праця. — С 66.
3 Кальман А. Г., Христич И. А. Словарь криминологических и статистических терминов. — Харьков, 2001. - С. 81.
254
I. М. Даньшин, не вдаючись до аналізу сутнісного поняття структури особи злочинця та вбачаючи у ній результат (або метод) групування («розкладання по полочках») ознак, властивостей, рис, особливостей цієї особи, запропонував виділити у її структурі 7 груп елементів1. Залишаючи без коментарів визначення поряд-ковості та формулювання назв окремих груп, що залежать від уподобань автора, вважаємо за потрібне висловити принципове зауваження щодо виділення в окрему групу «загальнозначущих позитивних людських якостей». Якщо всі інші групи виділені за системно-предметним принципом, незалежно від змістовної оцінки її елементів, то остання — за позитивною оцінкою. У цьому вбачається недотримання принципу однопорядковості, що є обов'язковим для системних структур. Наведене створює ілюзію, що нібито елементи в інших групах є лише соціально-негативними. Проте це не так. У кожній групі, яка охоплює певний вид елементів особи злочинця, останні мають бути представлені незалежно від оцінки їх соціальної якості: позитивної чи негативної. Тим самим повинно забезпечуватися цілісне уявлення щодо особи злочинця, що є неодмінною вимогою до побудови структури останньої.
Останнім часом опубліковані уточненні положення щодо структури особи злочинця деяких видатних російських кримінологів — фахівців з цієї проблеми. Так, Г. А. Аванесов вважає, що уявлення в кримінології про структуру особи злочинця має бути складено на основі розуміння людини як особи (на відміну від визначення першої як організму) та структури особи загалом. Остання, — зазначає він, — складається з двох підструктур: психологічної (індивідуальність) та соціальної (ролі та діяльність у соціальному середовищі); психологічна підструктура будується за рівнями, де до першого (нижчого) належать біологічно обумовлені природні властивості та особливості, а найвищий (четвертий) рівень утворює спрямованість особистості. На думку Г. А. Аванесова у загальній структурі особи можна лише умовно (під час вивчення особи злочинця) виокремити кримінологічний рівень, де увага має зосереджуватися на антисуспільній спрямованості особистості та
1 Кримінологія. Загальна і Особлива частини / За рсд. І. М. Данынина. — С 66-74.
255
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: