Глава 6
Теорія особи злочинця
спричинення злочину. Остання у її безпосередньому прояві за всіх умов належить індивідуально-психологічному комплексу особи, зокрема її спрямованості певного типу, про що докладно йшлося у главі 5 Курсу. Цей висновок підтверджується і тим, що типологія, яка була запропонована за результатами роботи даного колективу, за своєю сутністю фактично є повторенням типології особи злочинця за ступенем її криміногенного викривлення, що містилася у монографії «Особа злочинця» та інших працях О. Б. Сахарова. Читач може їх співставити сам, порівнявши останню (див. с 268) і ту, що запропонована нібито за новою підставою — характером взаємодії між особою і мікросередовищем, а саме — виділення типів випадкового злочинця і криміногенного (цей тип названий «криміногенною особистістю») та різновидів останнього: послідовно-криміногенного, ситуативно-криміногенного та ситуативного1. Своєрідною оцінкою новизни та принципового значення наведеної типології може бути висновок, зроблений з її приводу авторами «Курса советской криминологии», в якому вона була опублікована. З помітним песимізмом вони констатували, що «чисті» типи, виділені теоретично, зустрічаються рідко, частіше спостерігаються змішані, проміжні, яким властиві риси інших типів, але певні якості при цьому все-таки є переважаючими»2. Наведене фактично означало визнання неспроможності створення типології особи, яка вчиняє злочин. Думається, що іншого висновку й не можна було чекати за властивого авторам розуміння понять «тип» та «типологізація», яке мало чим відрізнялося від понять «групування» та «класифікація». Стан розгляду проблем цієї типології залишився у російській кримінології до останнього часу фактично незмінним.
В українській кримінології типологія злочинців (не їх особи або особистості) розглядалася, як правило, за традиційними зразками, що містилися у наведених вище виданнях московських авторів3. Висловлювалася навіть думка, що «класифікація злочинців»
та «типологія злочинців» поняття рівнозначні, типологія є лише «більш глибокою» характеристикою, що можна створювати «скільки завгодно» типологічних груп, кожна з яких «буде мати свою кримінологічно значущу ознаку»1.
Принципово відмінним, що ґрунтується на філософсько-методологічному визначенні, є розуміння типового та типу в останній монографії Ю. М. Антоняна: «Типологія — метод наукового пізнання, в основі якого лежить виокремлення систем об'єктів та їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу... типологія, на відміну від класифікації, не вимагає виокремлення всіх без винятку типів, що складають частини об'єкту пізнання... Найважливішою відмінністю класифікації від типології є те, що перша дає опис об'єкта вивчення, а друга (поряд з іншими методами) — його пояснення, тобто дозволяє успішно виявити його природу, причини, закономірності зародження та розвиток, складати прогнози»2.
Саме з подібним у принциповому відношенні розумінням понять типового, типу, типології та саме у прогностичних цілях автор Курсу ще на початку 80-х років XX ст. провів соціальну типо-логізацію особистості з метою виділення та визначення типових ознак особистості особи, від якої можна прогнозувати вчинення злочину, а також особи злочинця3. Ця типологія описана у § 2 глави. Розглянемо, користуючись схемою соціальної типологізації особистості, процес набуття типових ознак особистості особою, стосовно якої ймовірно прогнозується вчинення злочину (перед-кримінальний тип), а також особою злочинця (див. схему 1).
1 Курс советской криминологии. Предмет. Методология. Преступность и се причины. Пре ступник. — С. 302.
2 Там само. — С. 304.
3 Курс кримінології. Загальна частина: Підруч.: У 2 кн. / За заг. ред. О. М. Джужи. — Кп. 1. — С 102-103; Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Дапьшипа — С 74-76.
270
1 Бандурка А. М.,ДавыденкоЛ. М. Преступность в Украине: причины и противодействие. — С. 75-76.
2 АнтоняиЮ.М. Криминология. Избранные лекции. — С. 91.
3 ЗакалюкА. П. Проблемы социальной типологии личности правонарушителя и преступни ка// Проблемы изучения личности правонарушителя. — С. 6-8.
271
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: