Глава 1
Поняття, предмет і система кримінології
КріхМ системи кримінологічних знань існує їхня структура. Поняття «система» і «структура», як відомо з теорії систем, відрізняються, оскільки відтворюють різні властивості диференціації своїх елементів (об'єктів).
Як зазначалося, системна побудова об'єктів здійснюється за системними принципами, серед яких першочергове значення мають системний зв'язок і взаємозалежність, що обумовлюють змістовно-цільову належність та призначення системи, її підпорядкування системоутворюючим елементам, єдиній меті, реалізація якої відображається через результуючий елемент.
Структура будь-якого об'єкта є результатом його структури-зації, яка є різновидом класифікації сукупності складових цього об'єкта (щодо нього — мікрооб'єктів). Класифікація об'єктів проводиться за будь-якою їх спільною ознакою, що виступає в ролі підстави диференціації. Оскільки таких ознак (підстав), як правило, багато, то і різновидів класифікації, структуризації одних і тих самих об'єктів також велика кількість. Наведене повною мірою стосується структуризації та структури кримінологічних знань.
Структуризація кримінологічних знань фактично розпочалася у період відродження радянської кримінології у 60-х роках XX ст. Спочатку російські, а за ними й українські кримінологи, більшість яких вважали, що кримінологія виокремилася як галузь з науки кримінального права, почали за аналогією до останнього структу-ризувати кримінологію на загальну та особливу частини. До першої вони відносили загальнотеоретичні положення кримінології, до другої — кримінологічну характеристику окремих видів злочинів та заходів запобігання їм. Із розвитком кримінологічних досліджень та теоретичних узагальнень збільшувався обсяг кримінологічних знань, що привело до поглиблення розгляду та появи нових структурних елементів загальної частини, більш детального структурного поділу злочинності на види, збільшення обсягу кримінологічної характеристики останніх та інформації щодо запобігання їм в особливій частині. Незважаючи на те, що кримінально-правовий підхід до структуризації кримінологічних знань все більше виявлявся обмеженим та недостатнім, він у своїх принципових підходах фактично зберігся до наших днів, принаймні в українській кримінології.
ЗО
Водночас, у 90-х роках XX ст. у російській кримінології за ініціативи деяких представників Санкт-Петербурзької школи (В. В. Орехов, Д. О. Шестаков, В. М. Бурлаков, пізніше Я. І. Гілін-ський та ін.), а також московського кримінолога Г. Ф. Хохрякова у структурі кримінологічних знань почали виокремлювати дещо більші їх сукупності, ніж «видові одиниці», які почали іменувати окремими (рос. — частными) кримінологічними теоріями. Пізніше кримінологічний аналіз окремих видів злочинів та окремих теорій назвали «кримінологіями».
У такий спосіб були виокремлені: «сімейна кримінологія» — вчення про вплив сім'ї на злочинну поведінку її членів; «економічна кримінологія» — вчення про економічну злочинність та економічні чинники злочинності; «пенітенціарна» та «політична» кримінології, а також «кримінологія злочину», «кримінологія засобів масової інформації», до якої відносили розгляд кримінологічних проблем названих засобів, тощо. Згодом кримінологічне вивчення будь-якої проблеми у різних масштабах, різних галузях, щодо різних вікових категорій тощо також почали називати відповідною окремою кримінологією. Порівняно з традиційною структурою кримінологічних знань, яку прихильники нового погляду на неї називають «формальною», своїм «новаціям» дали назву «неформальна структура». Прихильник її П. О. Кабанов запропонував майже десяток підстав класифікації кримінологічних знань про злочинність, за якими виділив близько п'ятдесяти кримінологій, зазначивши, правда, що запропонована ним класифікація структури кримінологічних знань «не є остаточною та вичерпною»1.
Як зазначалося, підстав для класифікації структури кримінологічних знань існує безліч, у тому числі з використанням як структурних елементів окремих вчень, кримінологічних теорій, напрямів тощо. Але зазначимо, що немає підстав виділені при цьому структурні елементи іменувати «кримінологіями». Кримінологія є визнаною цілісною наукою, яка має свій предмет, функції, систему, методологію, наукові засоби, інші атрибути, що, з одного
1 Кабанов П. А. Структура криминологических знаний: диалектика развития и современное состояние. 1 Лекция. — Нижнекамск, 2005.
31
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: