Глава 7
Умови та механізм злочинного прояву
конкретно опредмеченим інтересом1, ідеальною підставою і його виправданням2. Про мотив як підставу для суспільно небезпечного діяння, розуміючи під підставою «висхідний момент» злочину, його причину і привід, пише і А. В. Савченко3.
На наш погляд, у наведених та багатьох подібних дефініціях поєднуються і навіть змішуються два підходи: а) визначення походження та місця мотиву у спонукальному та детермінаційному процесі; б) оцінка його значення в останньому. Щодо місця мотиву у спонукальному процесі слід, на наш погляд, звернути увагу на те, що він, на відміну від потреби, інтересу, цілі, ставлення та інших його елементів не постає самостійним елементом цього процесу. Мотивами стають та виконують їх роль потреби, інтереси, суспільні вимоги, ідеали, норми, громадянський обов'язок, переконання тощо, якщо вони набувають властивості збудника (спонукання) до дії, тобто функцію мотиву4. Оскільки більшість наведених елементів реалізуються через потреби, то найчастіше цілком підставно визнається, що мотив у цьому значенні — це оп-редмечена потреба, тобто поєднана через мотив із предметом її задоволення. Зазначалося також, що мотив — це не потреба, а предмет її задоволення.5 Але думається, що мотив не лише не потреба, а й не предмет задоволення останньої: його місце між потребою і предметом як психічного засобу, який серед багатьох об'єктів визначає саме той, що може стати предметом задоволення потреби. Майже 20 років тому нами була дана наступна оцінка природи і ролі мотиву — «це специфічне ставлення до предмета, що полягає у сприйнятті здатності останнього слугувати задоволенню потреби, визначені способів виконання ним цієї ролі, збудженні потягу (нахилу) до дії, що реалізує потребу через цей предмет. Ще більш широко: мотив визначає потрібніше ставлення до предмета»6. Це розуміння гносеологічно-детермінаційної
1 Филановский И. Г. Социалыю-психологичсскос отношение субъекта к преступлению. — Ленинград, 1970.-С. 44.
2 Котов Д. П. Мотивы преступлений и их доказывание. — Воронеж, 1975. — С. 11.
3 Савченко А. В. Зазнач, праця. — С. 14.
1 Платонов К. К. О системе психологии. — М., 1972. — С. 152.
5 Леонтьев А. Н. Зазнач, праця. — С. 190.
6 Закаток А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведе ния. — С. 34.
сутності мотиву є правильним і на сьогодні. З огляду на наведене вважаємо, що мотив, як належний до індивідуально-психологічного комплексу, що є безпосередньою причиною вчинення злочину, може також, але досить умовно, іменуватися причиною злочину, тому що крім нього спричинюючу роль виконують й інші елементи цього комплексу, насамперед: антисуспільна, суспільно небезпечна спрямованість особистості, яка значною мірою визначає криміногенну орієнтацію, мотивацію та формування криміногенного мотиву. З тих самих міркувань, лише умовно — стосовно безпосереднього спонукання — не можна вважати мотив «вихідним моментом злочину», «початковою спонукальною причиною»1, тому що поперед мотиву у спонукальному процесі стоять потреби, інтереси, ставлення, які опредмечу-ються через мотив. Принагідно слід уточнити співвідношення між мотивом і сенсом. Сенс — це іншими словами мета, яка визначає для чого відбувається спонукання. Спонукання дійсно неможливе без участі сенсу. Мотив сприяє визначенню сенсу і тому можна погодитися, що у першого існує сенсоутворююча функція, але характеризувати «мотив в якості... сенсу... до злочину»2, тобто ототожнювати їх не варто, у кожного з них своя роль і призначення у спонукальному та загалом детермінаційному процесі.
Загальноособистісний підхід до визначення поняття мотиву спрямовується, насамперед, на з'ясування співвідношення між ним і поняттями особи та особистості, місця, яке займають мотиви у структурі особистості. Та чи можуть останні слугувати її інтегративним показником? Відоме поширене твердження, що за мотивами діяльності складається уявлення про особу: які мотиви — така й особа, її особистість. Чи дійсно це так? Відповідно до цього питання нагадаємо, що існують вузьке і широке значення поняття мотивів. Досі розглядалося поняття мотиву у вузькому значенні, як спонукання до дії, що визначається опредмеченням потреби людини. У широкому значенні мотив — це стала осо-бистісна властивість, що тривалий період, а можливо й усе життя, визначає спрямованість діяльності особи у певних напрямах, пев-
1 Савченко А. В. Зазнач, праця. — С. 14-15.
2 Там само. — С. 15.
288
289
- Глава 1 Поняття, предмет і система кримінології
- § 1. Визначення поняття кримінології як науки, її співвідношення з іншими науками
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 2. Предмет і функції кримінологічної науки
- Глава 1
- Глава 1
- § 3. Система та структура кримінологічних знань
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- § 4. Проблеми і завдання сучасної української кримінології
- Глава 1
- Глава 1
- Глава 1
- Рекомендована література
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 2. Стан кримінологічних досліджень в Україні у радянський період
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- § 3. Розвиток кримінологи в Україні після здобуття державного суверенітету
- Глава 2
- Даних про кількість наукових розроблень на основі кримінологічних досліджень в Україні
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 2
- Глава 3 Методологія і методи кримінологічної науки
- § 1. Методологія кримінологічної науки
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- § 3. Методологічні проблеми сучасної української кримінології
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Глава 3
- Рекомендована література
- Глава 4 Теорія злочинності
- § 1. Природа, сутність та поняття злочинності
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 2. Прояви злочинності: злочинний вчинок і злочинна діяльність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- 1 Леонтьев а. Н. Зазнач, праця. — с. 102.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Порівняння значень показників рівня та інтенсивності злочинності по групі областей у 2002 р.
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4
- § 4. Латентна злочинність
- Глава 4
- Глава 4
- Глава 4 Рекомендована література
- Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- § 1. Детермінація та причиність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- § 2. Детермінація злочинності та злочинних проявів: структура, взаємозв'язок, відмінність
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- 1 Костенко а. Н. Принцип отражения в криминологии. — к., 1986. — с. 12-17.
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Глава 5
- Рекомендована література
- Глава 6 Теорія особи злочинця
- § 1. Поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість»
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- § 2. Соціальна типологізація особистості. Типологічні ознаки особистості злочинця
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- 1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- 2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- 3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- Глава 6
- Показники фізичного здоров'я.
- 8. Індивідуальні психологічні риси
- Глава 6
- Глава 6
- § 4. Кримінологічна класифікація та типологія осіб, які вчиняють злочини
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6
- Глава 6 Рекомендована література
- Глава 7 Умови та механізм злочинного прояву
- § 1. Поняття та структура механізму злочинного прояву
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 2. Криміногенна орієнтація
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- § 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Глава 7
- Рекомендована література
- Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- § 1. Сутність, поняття, види
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 2. Конституційні та інші правові засади запобігання злочинності в Україні
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- § 3. Суб'єкти діяльності та заходи щодо запобігання злочинності та злочинним проявам
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Сім'я, громадські релігійні організації.
- Глава 8
- § 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 8
- Глава 9
- § 1. Поняття та система управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 2. Види та функціональне призначення
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 3. Теорія кримінологічного прогнозування. Його функція як засобу управління діяльністю
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- § 4. Теоретичні засади кримінологічного планування
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Глава 9
- Рекомендована література: