logo
Shpori_polit_2011

Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.

Фисун

  1. экономические преобразования 1 (ЦСЄ).наличие определенных традиций частной собственности, некоторый опыт жизни при капитализме 1.(Сх.Є) стойкая антирыночная среда и отсутствие традиций частной собственности

  2. модернизационные преобразования 1.отсутствие крайних форм индустриализации и более скромная роль ВПК 2. крайние формы индустриализации, доминирование тяжелой промышленности эпохи “угля и стали”, а также гиперразвитие ВПК

  3. национально-государственное строительство -3. наличие определенного опыта независимого национального развития, проблема консолидации Nation State 3. отсутствие опыта независимого национального развития, проблема создания Nation State

  4. гражданское общество - 4.наличие определенных элементов гражданского общества и демократической политической культуры 4. практически полное отсутствие инфраструктуры гражданского общества и демократической политической культуры

  5. цивилизационно-культурные факторы – 5. принадлежность к западно-христианской цивилизационной общности, устойчивая западная идентификация 5. отсутствие западной самоидентификации, как правило, распространение православия или ислама

  6. международные факторы -6. достаточно легкое вхождение в международную систему и четко обозначенный европейский геополитический выбор 6. трудное вхождение в международную систему, неопределенность геополитического выбора

Згідно оцінки багатьох політологів (Х. Лінц, А. Степан, Є. Мачкув), однією з найважливіших особливостей посткомуністичної системної трансформації є так звана дилема одночасності, виникнення якої зумовлено тоталітарним характером соціалистичної держави радянського типу:

- на відміну від демократизаційних процесів, що відбувалися в минулому, посткомуністична демократизація зачипає не тільки сферу політики. Як вже зазначалося, повині бути перетворенні всі сторони функціонування суспільства, включаючи детерміновані культурою склад мислення і спосіб життя, економічні основи і, звичайно, політику;

- посткомуністичні уряди діють в суспільствах, для яких є характерним високий рівень економічного і соціального егалітаризму, і одним з першочергових завдань цих урядів є створення «класу» власників у надії, що поділ суспільства на богатих і бідних, який виник в результаті, відносно швидко приведе до формування дрібних і середніх комерційних підприємств і середнього класу;

- у процесі посткомуністичної трансформації військові грають важливу, але не центральну роль;

- «посттоталітарний волюнтаризм» - в період радикального перетворення напрям накресленої системної трансформації (до демократії і ринкового господарства) визначаєтья виключно політичною волею нових урядів і широкої публіки. Державні і суспільні структури залишались антидемократичними, централізованими і як і раніше ґрунтувалися на плановій економіці. Більш того, ніхто не мав жодного уявлення про те, що очікує людей в умовах демократії і ринку.

Как справедливо отмечает Т. Кузьо, «в Западной Европе такие масштабные изменения, которые происходили в посткоммунистических странах, не осуществлялись одновременно, так как то или иное уже сформировавшееся государство и нация скорее предшествовали созданию демократии и рыночной экономики, а не наоборот» ([633, р. 169], см. также: [248; 628]). Успешная демократизация в рамках предшествующих волн демократических переходов в Западной Европе и Латинской Америке, как правило, происходила уже после процессов рациональной бюрократизации и строительства национального государства.

В большинстве постсоветских государств демократизация предшествовала весьма сложным и драматичным процессам рационально-бюрократической модернизации государства и национальной консолидации и здесь получают развитие политические режимы несколько иного типа. «Постсоветские государства, - пишет Т. Кузьо, - в своем большинстве начали процессы демократизации и маркетизации в условиях отсутствия ряда значительных национально-государственных характеристик, которые являются необходимыми условиями успешной реализации проекта создания рыночной экономики и либеральной демократии»