Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.

Слово «політика» як науковий термін відоме завдяки праці давньогрецького філософа Арістотеля «Політика» («politika»), що буквально означає «те, що стосується держа­ви». Воно є похідним від іншого давньогрецького слова — «polis», що означає «місто-держава».

Соціальне призначення політики полягає в узгоджен­ні багатоманітних інтересів і потреб людей, їх різноманітних спільностей і забезпеченні таким чином цілісності суспільства. Виконує це соціальне призначення політики держава як офіційний носій публічної влади. Зазначене розуміння політики можна назвати консенсусним, оскільки воно грунтується на тому, що політика є засобом узгодження соціальних інтересів.

Згідно з іншою — марксистською — парадигмою політика і держава виникли як знаряддя не узгодження соціальних інтересів, а класового панування. Таке розуміння сутності політики можна назвати конфліктологічним. Воно розкриває класовий аспект політики і має таке ж право на існування, як і консенсусне.

З урахуванням розширення кола політичних інститутів, процесу формування політичної системи суспільства політика стала трактуватись як функ­ціонування політичної системи

Інший підхід до визначення політики грунтується на її органічному зв'язку з владою, на що вказував іще М. Вебер:«...„Політика", судячи з усього, означає прагнення до участі у владі або до здійснення впливу на розподіл влади чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі обіймає».

Головна ж особливість політики у цьому відношенні полягає в тому, що вона заторкує задоволення інтересів і потреб передусім стосовно керівництва та управління суспільством, забезпечення його існування як цілісності на основі узгодження тією чи іншою мірою — на засадах консенсусу чи панування — соціальних інтересів.

3 урахуванням соціального призначення політики вона може бути визначена як діяльність з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади.

Сутністю політики є не влада, а управління.

Передумови політики:

• Суперечлива єдність індив. і колективного у сусп. житті (люди різні)

• Проблема розподілу ресурсів ж/д

• Ієрархічність сусп. відносин (ієрархія – нерівномірність існування і розподілу)

• необхідність використання механізмів примусу для реалізації інтересів

Структура політики:

- П. як організація – пол.інститути, певні норми, які регулюють відносини.

- П. як пол. відносини – взаємодія між носіями влади і сус-вом, між носіями влади, між соц. групами.

- П. як свідомість – виступає як механізм витворення та реалізації ідейних проектів.

Функції політики — це основні напря­ми її впливу на суспільство.

1. керівництво та управління суспіль­ними процесами й забезпеченні завдяки цьому єдності та цілісності суспільства.

2. вираження і задоволення соціальних інтересів. Політика покликана створювати членам суспільства можливості для вираження і задоволення їхніх суспільне значущих інтересів і потреб;

3. інтеграція суспільства на основі узгодження соціальних інтересів.

4. раціоналізація соціальних суперечностей і конфліктів, їх цивілізоване вирішення через діалог членів суспільства між собою і з державою; соціалізація особ

5. забезпечення наступництва та інноваційності суспільного розвитку

6. Інклюзивність (від лат. includere — включати) політики — це її здатність необмежене проникати в усі сфери суспільного життя.

7. Атрибутивність політики прояв­ляється у її здатності поєднуватися з неполітичними суспіль­ними феноменами, відносинами і сферами, утворюючи інші види суспільних відносин і сфери суспільного життя

Функції і властивості політики реалізуються за допомо­гою низки засобів. Такими засобами є право і примус (як найважливіші засоби здійснення влади), а також мораль, мова, символіка тощо

Риси політики як особливої сфери життя:

Політика – сфера цілеспрямованого, свідомого впливу на суспільне життя.

Політика – виступає керуючим центром суспільного життя

Політика – центральна сфера суспільства, визначається тим, що це сфера свідомої самореалізації + керуюча сфера.

Різновиди зв’язків політики з іншими сферами суспільного життя:

• Функціональний зв’язок – проблема співвідношення політичних і неполітичних методів регуляції суспільства.

• Причинно-наслідкові зв’язки – взаємозв’язок, взаємовідношення.

Взаємозв’язок політики з економікою:

• економіка обумовлює засоби та можливості політики

• економіка впливає на політику, проходячи соціальну сферу, економіка забезпечує стабільність політиці.

• Політика регулює економічні процеси в інтересах:

  • Різноманітних соціальних груп суспільства

  • Гармонізація соціально-економічних інтересів суспільства

  • Визначає зовн.-екон. Інтереси Д.

• 3 варіанти впливу політики:

  • Стимулює економіку

  • Заважає економіці

  • Нейтральний

Проблема втручання політики в інші сфери суспільного життя:

• обмеженість втручання політики в інші сфери веде до певного ваккума, це веде до того, що політичний механізм заміняється іншими механізмами.

• Перебільшення втручання політики в інші сфери веде до політизації усіх сфер

• Суть проблеми межі втручання заключається в тому, що втручання не повинно руйнувати внутрішні механізми функціонування і розвитку будь-якої сфери суспільства

• Втручання політики має свої виміри у часі та просторі, втручання політики завжди повинно бути конкретним

• Втручання політики визначається інтересами цього суспільства, інтересами конкретної сфери суспільства, тих або інших панівних політичних еліт.