Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
У середині ХІХ ст. відбулося різке загострення боротьби між пролетаріатом і буржуазією. Це викликало появу нової політичної ідеології – соціалізму, з майже одночасною появою в ній двох відгалужень – марксизму і соціал-демократизму.
Соціалізм - вчення та теорія, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатацій, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Пріоритет надавався державі, а не індивіду
Один із засновників соціал-демократизму Е.Бернштейн виходив із того, що суть соціалізму – демократія є одночасно і як засіб завоювання соціалізму і як форму його побудови.
Марксистка концепція соціалізму:
соціалізм - незріла фаза комунізму
„від кожного за здібностями – кожному за працю”
забезпечення соціальної справедливості
з умов для всебічного гармонійного розвитку особистості
Соціал-демократизм – течія, яка виступає за здійснення ідеї соціалізму в усіх сферах суспільного життя (Бернштейн)
між соціалізмом і демократією немає прірви
еволюція в суспільному розвитку
орієнтація на ідеї соціальної демократії
поєднання ідеалів рівності, свободи, справедливості
якість життя трудящих – найвища в соц. Державі
багатопартійність
свобода діяльності опозиції
не визнають ніяких форм
головне реформа, а не революція
Політика соціального партнерства
Соціал-демократизм, як і політичні партії, що взяли його на озброєння, намагається розв’язати проблему соціальної рівності шляхом реформ. Е. Бернштейн, К. Каутський, О. Брауер, К. Раннер, Д. Ман та деякі інші соціал-демократи виходили із того, що новий лад, який повинен замінити капіталізм можна організувати не шляхом революційного насилля, а шляхом поступової історичної еволюції суспільства в напрямі соціальної справедливості і рівності громадян. При чому соціалізм не означає якогось реального суспільног ладу, ідея соціалізму – це морально-політичний ідеал.
В Україні ідеї соціал-демократизму були підтримані і розвинуті відомими вченими і громадсько-політичними діячами такими як: Д.Антоновичем, П.Федченком, І.Мазепою, В.Винниченком, М.Порш, С.Петлюрою, В.Чехівським та ін.
Базовими цінностями соціал-демократизму, окрім соціальної рівності, є: ідея свободи, справедливості та солідарності. Вирішальна умова утвердження соціалізму – здійснення справжньої демократизації.
В основі соціал-демократизму покладені такі основні принципи: 1. державне регулювання економіки, розвиток ринкових механізмів, їх поєднання. 2. соціальне партнерство, а не класова боротьба; 3. відданість ідеї парламентаризму, орієнтація на плюралізм і консенсус при розв’язанні суспільних проблем. 4. соціальна захищеність людини.5. введення робітничого самоуправління. 6. заперечення диктатури.
У центрі уваги соціал демократії – ідея створення соціальної держави як інструменту формування солідарного суспільства. Соціал – демократи замінили і частково удосконалили ідею класового протиборства концепцією соціального партнерства. Проте нездійсненими виявилися ідеї демократичного соціалізму і суспільства держави всезагального благополуччя. У 80-х роках ХХст. Більшість соціал-демократичних партій прийняла нові редакції своїх програм. В їх основі покладені такі базові засади, як політичний плюралізм, приватно-капіталістичні принципи економіки її державне регулювання; соціальна допомога бідним верствам населення.
Позитивним фактором світового розвитку соціал-демократії став Соціалістичний Інтернаціонал, який було створено у 1951р. у Франкфурті-Майні (Німеччина). Головним завданням цієї організації є зміцнення відносин між соціал-демократичними партіями. Вищим органом Соцінтерну є Конгрес, що скликається один раз на три роки. На конгресі обирається голова, його заступники і генеральний секретар. Нині до соціалістичного інтернаціоналу входять: соціалістична група європейського парламенту, союз соціалістичних партій європейського співтовариства, соціалістичний інтернаціонал жінок, міжнародна спілка молодих соціалістів. Сьогодні до Соціалістичного інтернаціоналу входять близько 100 соціалістичних та соціал-демократичних партій, членами яких є понад 20млн.чоловік.
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.