logo
Shpori_polit_2011

Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.

Україна належить до багатонац. країн. 22,2 % населення складають не українці.Укр. держава будується як дер­жава укр. нації, де нація розглядається як співдружність людей різних національностей в одній державі. Ко­рінна (титульна), нація опікає кількісно невеликі етнічні групи, беручи їх під свій захист.

1.11.1991 р. Дек­ларація прав національностей України. Виходячи з Декларації про державний суверенітет України, Акта про незалежність України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості, Українська держава гарантує всім етніч­ним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні пол., ек., соц. та культ. права.

Конституція України ( ст. 11 гарантує державне сприяння розвиткові етн., культ., мовної та рел. самобутності всіх корінних народів і нац. меншин України; ст. 24 не може бути у громадян привілеїв чи обмежень за ознаками етн. Походження; ст. 53 га­рантує „громадянам, які належать до національних меншин”, право на навчання рідною мовою ).

До завдань, які реалізуються у сфері етнополітики, належать:

1. неприпустимість виникнення відцентрових тенденцій народів України, всебічний розвиток етносів, з її території;

2. збереження цілісності України як динамічної багатонац.держави;

3. відтворення і забезпечення умов для нормального розвитку нац. меншин;

4. неухильне і безумовне забезпечення прав кожної людини незалежно від національності;

5. розвиток культ. традицій та інтересів усіх етнонац. груп населення, які проживають в Україні.

Важливим здобутком етнополітики в Україні є організація добровільного повернення кримськотатарського народу та пред­ставників інших етнічних груп, яких було незаконно депорто­вано.