Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
Горбатенко В. Європейська інтеграція України: Політико-правові проблеми. (2006)
1. Україна за півтора дисятиліття своєї незалежності вже витратила значні зусилля для забезпечення відповідності внутрішньої політики існуючим європейським стандартам і цінностям. Історично, географічно й геополітично Україна є європейською країною і має розглядати рух до ЄС як національний пріоритет. Водночас до євроінтеграції Україну спонукає процес глобалізації.
2. У процесі модернізації України, реформатори мають позбутися двох крайнощів – калькування досвіду розвинених демократичних країн та неврахування універсального характеру демократії. Досвід країн ЄС свідчить що демократизація відбувається не спонтанно, а на основі цілеспрямованої політики. Передумовою такої політики є громадянська згода щодо політико-правового устрою.
3. Об’єднуючись з іншими країнами, Україна не повинна втрачати власної самобутності. На стадії наближення національної політико-правової системи до європейських стандартів слід пройти попередню адаптацію.
4. У процесі гармонізації національного законодавства до стандартів ЄС важливою проблемою є визначення її форм і встановлення меж. Межі заходів – зобов’язання двох сторін. Друга форма гармонізації – членство в міжнародних організаціях. Гармонізація може здійснюватися як у формі законодавчих актів, так і актів, що не мають юридичної сили. Необхідним є: 1. порівняльно-правове дослідження 2. Визначення оптимальних форм гармонізації та уніфікації та засобів здійснення 3. Визначення рівнів, меж, сфер 4. Узгодження термінології 5. Виявлення умов здійснення 6. Створення відповідних колізійних механізмів.
5. Необхідність гуманізації українського права.
6. Вирішення акцентів у питанні первинності інтересів держави і людини.
7. Не маючи перспектив, курс на євроінтеграцію відкриває можливість для модернізації з метою досягнення європейських стандартів.
8. Міжнародна співпраця політичних партій у впливових міжнародних організаціях, співпраця з політичними групами у міжпарламентських організаціях, налагодження стосунків із представниками ідеологічно-близьких політичних партій країн-членів ЄС – пріоритетні напрями міжнародного співробітництва.
9. Проведення політичної системи, характеру відносин, рівня політичної культури у відповідність до демократичних стандартів. Забезпечення прав опозиції.
10. Проведення чіткої, визначеної політики в релігійній сфері з орієнтацією на кращі європейські та світові стандарти. Максимально-ефективне використання потенціалу релігійно-церковної сфери.
2008 рік.
Курс на евроинтеграцию правительство рассматривает в качестве стратегического инструмента для модернизации страны и общества. Об этом заявил сегодня вице-премьер Григорий Немыря, выступая на презентации правительственной программы. "Поэтому евроинтеграцию мы считаем важнейшим приоритетом не только внешней, но и внутренней политики", - сказал он. Вице-премьер отметил, что с помощью евроинтеграции Украина планирует решить три основных задачи, среди которых:
1. Качество государственного управления,
2. Качество публичного диалога общества и власти,
3. Открытость Украины.
2011 рік.
Лукаш Адамський: «Перспективі євроінтеграції України не сприяє брак верховенства права»
З точки зору Польщі, європейська інтеграція – це, перш за все, проект модернізації країни. Всі країни Центральної і Східної Європи, в тому числі й Україна, мають зробити дуже багато, щоб зменшити цю велику різницю, яка утворилася в останніх кількох сторіччях.
Те, що відбувалося в Радянському Союзі у ХХ столітті, окрім тоталітарних репресій і великодержавних прагнень Кремля, – це був теж проект модернізації країни, пришвидшення економічного росту. Але це не вдалося через багато причин.
Після 1989 року різниця у рівні життя та доходів між мешканцями Західної і Східної Європи була дуже велика.
Європейська інтеграція – це є між іншим процес прийняття аcquis communautaire (законодавчий доробок європейських спільнот). Право, яке є в Європейському Союзі, дає інструменти для ефективної модернізації правової системи. Це є також деякі стандарти, яких треба дотримуватися – наприклад, стандарти щодо публічних замовлень та тендерів, або стандарти щодо питної води, стандарти щодо засад конкуренції тощо.
Плюс європейська інтеграція – це дуже багато грошей з фондів, завдання яких – підтримувати менш заможні країни Європейського Союзу. Це є субсидія сільського господарства. Це є гроші на дороги, мости, транспорт. Дуже багато грошей йде на процес підвищення кваліфікації робітників чи людей з індустріальних районів, де вже немає закладів, фабрик, але треба щось робити.
Загалом можна сказати так: Європейський Союз – це найбільш ефективний інструмент модернізації країн Східної Європи.
Перспективі інтеграції України не сприяє теж брак законності – the rule of law – верховенства права, закону.
Договір про утворення зони вільної торгівлі. І в перспективі – участь України в Європейському ринку і в інших механізмах, які можна побачити в цій зоні вільної торгівлі та в договорі про асоціацію, який теж має бути підписаний.
З іншого боку, мене дуже непокоїть обмеження політичного плюралізму в Україні.
Зараз маєте президента, у якого є успіхи, який має шанс увійти до історії, як президент, який заклав підвалини під процес модернізації держави і європейського вибору. Але бачимо негативні тенденції теж.
По-перше, зміцнення незалежності країни та реформ в ній: підвищення стандартів життя, демократії і верховенства закону.
По-друге, внутрішнього спокою і зменшення різних напруг, які виникають на тлі іншої інтерпретації історії чи статусу російської мови у країні.
По-третє, я бажаю відваги Україні, особливо українцям з Центральної, Східної і Південної частини країни, в подоланні тоталітарної спадщини Радянського Союзу, тоталітарних символів, яких, як, наприклад, пам’ятників більшовицьким діячам чи червоних прапорів – не можна погодити з елементарними християнськими та демократичними цінностями. Українцям Західної частини країни я бажаю теж зміни підходу до своєї історії, до ролі людей, які боролися за самостійну Україну.
Бажаю Західній Україні, щоб там популярність фашистської партії «Свобода» зменшилася, щоб Бандера, Шухевич та інші діячі ОУН-УПА були трактовані не тільки, як люди, що дійсно хотіли самостійної України, але щоб до людей дійшли знання про їхні злочини, тоталітарний менталітет, про їхні терористичні заходи, які вони робили, наприклад, про 60 тисяч поляків – цивільної людності Волині та Галичини, вбитих УПА під час Другої світової війни.
Грищенко К. Україна від пострадянської до європейської держави
Незалежна Україна розпочала перехід від держави радянського типу до держави європейської. Проблема останніх років в тому, що Україна зупинилася в перехідному стані. Україна перестала бути нацією радянською, проте не стала європейською. Пострадянська реальність, яка мала бути суто перехідною, перетворила Україну на квазі-демократію, квазі-ринкову економіку, казі-Європу.
Консолідована, ефективна, не ідеологізована влада – можливість подолати розбрат, сформулювати реалістичну політику реформ та спрямувати зусилля на її реалізацію.
Зі збільшенням швидкості міжнародних процесів, зростає необхідність в проведенні швидких та рішучих реформ для досягнення результативної трансформації.
Одна з головних задач – боротьба з бідністю, демографія, кліматичні зміни, нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьба за світові енергетичні, аграрні та водні ресурси.
Влада має бути відповідальною та чутливою до вимог і настроїв суспільства
Політичних лідерів, які прийдуть на зміну старій владі, потрібно неупереджено оцінювати заздалегідь, щоб пов’язані з ними великі надії не перетворилися на розчарування
Інтернет перетворився на засіб поширення цінностей, Facebook, Twitter, Blackberry – інструменти соціально-політичних змін.
Для України механізмом змін має стати європейська інтеграція. Є необхідним ведення рівного діалогу з ЄС, захищаючи власні інтереси. Основними темами мають бути:
безпека
транзит
постачання продуктів продовольства.
Необхідні кроки:
Входження до Енергетичного співтовариства
Схвалення Плану дій щодо запровадження безвізового режиму
Схвалення Плану дій щодо Угоди про асоціацію, включно з зоною вільної торгівлі
Поступове наближення до європейських стандартів основних галузей економіки та рівня життя
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.