Відмінності між країнами цсє та снд
Умови, що сприяли країнам ЦСЄ
Країни ЦСЄ визнавали свою приналежність до європейської цивілізаційної парадигми. Це визначилося в суспільному консенсусі щодо демократичного вибору та правил й процедури переходу до демократії. Потужним мотиваційним чинником стала перспектива приєднання до Європейського Союзу, з обов’язковим прийняттям стандартів демократії.
Наявність досвіду представницької демократії в історично невіддаленому минулому, що сприяло їх більш швидкій адаптації до вимог нового демократичного ладу та полегшило прискорення транзиту.
Більш сильні антикомуністичні настрої, ніж в країнах СНД, що унеможливлювало розвиток тоталітарних та авторитарних тенденцій. До того ж, практика люстрації державних службовців нівелювала вплив старої еліти на прийняття політичних рішень.
Наявність національної єдності більшості країн ЦСЄ (за винятком Югославії – насильницький сценарій, та розпад Чехословаччини – мирним шляхом).
Функціонування національно-орієнтованої економічної системи.
В результаті, в цих країнах сформувалися парламентські чи парламентсько-президентські режими з розвиненою системою стримувань та противаг, що не дозволяло узурпувати всю повноту влади однією з гілок влади, чи зменшити вплив харизматичних лідерів «оксамитових революцій».
Нормою політичного життя стали вільні та справедливі вибори, сформувався механізм легітимної передачі влади, багатопартійність.
Умови, що не сприяли країнам СНД
1. На відміну від країн ЦСЄ, країни СНД не отримали можливості швидкого приєднання до ЄС, що зменшило бажання еліт сформувати політичні системи за західним зразком. Політичні зміни носили швидше формальний характер, а їх доцільність та зміст визначалися інтересами правлячої еліти. Зокрема, вибори використовувалися для легітимації локальної влади в умовах боротьби з союзним центром.
2. Правляча еліта була сформована з представників колишня партійна номенклатура, яка відмовилася від комуністичної ідеології, проте зберегла традицію управлінських підходів з орієнтацією на адміністративні методи. Демократична еліта як консолідуюча сила на той період не встигла сформуватися та не змогла очолити та організувати процес реальних змін.
3. Сильний характер політико-ідеологічної залежності від Росії.
4. Наявність конфліктів на національному чи релігійному ґрунті.
5. Перманентна соціально-економічна криза 90-х років, що спричинила залежність соціально-незахищених верств населення від державного патерналізму. Ця ситуація була використана представниками правлячої еліти для захоплення та приватизації державної власності, встановленню бюрократично-олігархічної економічної системи.
6. Економіка країн була диверсифікована в межах СРСР, розпад СРСР призвів до розпаду національної структури економіки.
Якщо в країнах ЦСЄ демократизація відбувалася шляхом «пактування» та «реформістського» переходу (за виключенням Югославії, Румунії, Албанії), то в країнах СНД домінувала нав’язана, революційна (Грузія, Україна, Киргизстан) модель транзиту.
Макаренко Б. Посткомуністичні країни: деякі підсумки трансформації
Наслідки
Країни ЦСЄ –
Інституціоналізація системи зміни влади шляхом виборів
Формування чітко сегментованої партійної системи (представлення партіями цінностей, а не соціальних груп)
Країни СНД:
Президентські за формою та авторитарні за стилем управління (Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан)
Демократичний транзит затягнувся
Неможливість ідентифікувати консолідацію демократії
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.