Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
Американська школа:
- Політична наука в США виникла на базі соціології і довгий час мала сильний соціологічний нахил з використанням соціологічних методів;
- наявність розгалуженої мережі політолог.асоціацій і орнанізацій, які об'єднуються в олну головну - ASPA.
- конкуренція між університетами, які борються за престижних викладачів і за дисципліни (авторитет в конкретних галузях). Колумбійський, Гарвардський, Чиказький ун-ти.
Пред-ки: Даль, Ліпсет, Пай, Шапіро, Зб. Бжезинський, С. Хантінгтон, Дж. Най, Лассуел, Меріем, Моргентау.
Французька школа:
- Політична наука тут виникла та розвивалась на базі конституційного права – тому досліджувалися державні політичні інститутів. 1871 р. – заснування Вільної школи політичних наук.
- Характерна риса – на даному етапі соціологізація політичної науки
- Пріоритетні напрямки: а) дослідження електоральної поведінки (Жан Шарло, Жак Ранже); 2) дослідження політичних партій (М.Дюверже, Жан Шарло); 3) дослідження громадської думки;
Представники: Р.Арон, М.Дюверже, П. Бурдьє, Моріс Оріву, Дюверже, Мішель Крозьє.
Німецька школа:
- Політична наука розвивалась на основі філософії (в онові – класична німецька філософія);
- в першій третині ХХ ст. політична наука мала в основному вигляд скоріше політичної філософії. Вебер проаналізував основні поняття політ науки («політика», «влада»). 1932-1938 рр – 2/3 викладацького складу емігрувало з Нім-ни.
- Основні напрями дослідження: а) соц і прав Держава б) соц та політ конфлікти; в) філософія політики г) проблеми євроінтеграції, д) політика в умовах зміни клімату.
Представники: Хабермас, Майєр, Дарендорф, Вернер Вербер
Британська школа:
- Політична наука розвивалася у руслі історії та філософії, в її межах розвивалась історія політичної думки. Лондонська школа економіки і політичних наук (1895).
- Політична наука у Великобританії є теоретичною – її традиціоналізм, консерватизм прикладні дослідження становлять незначну частку. Напрямки досліджень: а) історія політичної думки б) дослідження історії політичних понять і категорій, в) природи політичного мислення (герменевтика); (Представники: Пітер Ласлет, Квентін Скінер, Джон Данн, Джон Поукок)
- Дослідження внутр.брит.політики (британізм – «britishness»): а) проблема бікамералізму, б) проблема нац.ідентичності. (Представники: Джонатан Бредарі, Різ Ендрюс).
- Дослідження груп інтересів, трипартизму, лобізму. (Норман Кіппінг, С.Файнер, А. Поттер)
Італійська школа:
Політична наука розвивалася у руслі соціології історії.
У 1874 році у Флоренції заснована школа соціальних наук «Чезаре Алфієрі». З 1883 року видається журнал «Огляд соціальних і політичних наук».
Ранній етап – І пол. 20 ст. – Моска, Парето, Цанікелі
Відродилася (наука) після Другої світової війни (60-70-і), перейнявши американську модель. Н.Боббіо, Дж.Сарторі, Дж.Галлі, Ф.Фераротті.
Політичні дослідження набули резонансу в межах діяльності Римського клубу:
Донелла та Деніел Медоус «Межі зростання»
Ауреліо Печеї «Людські якості»
Ян Тімберген «Перегляд міжнародного порядку»
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.