Лідерство як закономірність політичного процесу.
Пол. лідерство - процес взаємодії між людьми, в ході якого наділені реальною владою авторитетні люди здійснюють легітимний вплив на сус-во, котра добровільно віддає їм частину своїх пол.-владних повноважень і прав. Пол. лідерство є вищим рівнем лідерства взагалі- відображає владні відносини в сус-ві на найвищому рівні.
Лідер – це той, хто веде за собою. – це особа, яка здатна впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, яка направлена на задоволення інтересів якоїсь групи або спільноти.
Політичний лідер -авто-ритетна особа, яка здійснює переважний вплив на іншихлюдей з метою інтеграції їхньої діяльності для досягненняспільних політичних та інших цілей.
Лідерство як явище і лідер притаманні будь-якій сфері люд діяльності. Джерела лідерства:
– організаційно–управлінський аспект. Усяка спільна колективна діяльність вимагає управлінського центру, це є закон організації.
політико-владний аспект. З точки зору влади є закономірність: влада тоді ефективна, коли вона концентрує в собі максимальні повноваження. Влада завжди тяжіє до концентрації. Політика породжує відмінності еліти і маси. Всі не можуть здійснювати державну владу, тому лідери беруть на себе владні повноваження
економічний. Домінуюче положення в політиці породжує і домінуюче економічне положення в суспільстві.
Психологічний. Не всі здатні бути лідером, керувати людьми.
Сутність лідерства. В розуміння лідера і політики є два значення:
1. лідер як зразок для наслідування: л є носіями якихось видатних якостей, яких немає в інших.
2. л як владний авторитет: це той, хто приймає рішення.
Сутність політ лідерства заключається в необхідності певної концентрації політичної волі та повноважень в деякому центрі або окремому індивіді для забезпечення ефективності протікання усього політичного процесу.
Сутність політ лідерства як взаємодії лідера і його послідовників. Або добровільне підкорення лідеру та передача йому частини прав та повноважень. Лідер бере на себе певні зобов”язання використання прав та зобов”язань заради реалізації інтересів його прибічників.
Хар-ки л:
1.Здатності лідера відображати та захищати інтереси прибічників.
2. Здатність лідера до керівництва
Сутність л-ва може бути розглянута як взаємодія лідера і його прибічників. В ході неї відбув розподіл прав повноважень та відповідальностей.
Функції:
1) виражає інтереси. Конституенти мають вбачати у лідері виразника власних інтересів;
2) новаторська функція - лідер свідомо вносить нові, конструктивні ідеї соціального устрою;
3) Інтегративна функція -на основі запропонованої лідером програми відбувається інтеграція дій його конституентів;
4) Організаторська, або прагматична, функція - втілення цілей і завдань, які стоять перед сус-вом і відображені у програмі лідера, в конкретні дії.;
5) Комунікативна - забезпечення лідерами зв'язку як між масами й пол. інститутами, так і між самими пол. інститутами. Завдяки лідерам відбувається координація та узгодження дій усіх суб'єктів політики.
Основні політологічні концепції аналізу лідерства:
теорія рис. Вивчають які якості або риси характеру потрібні людини, щоб бути лідером. Деякі фахівці виділили біля 70 рис ідеальної людини-лідера. Але реальні лідери не мали і половини цих рис, і мали багато негативних рис.
Ситуаційна концепція. Лідера формують умови і ситуація. Лідер формується також потребою в ньому.
Теорія послідовників. У взаємодії л і його послідовників треба шукати критерії ефективності його діяльності
Психологічні концепції. Фромм каже, що є частина суспільства яка хоче підкорятися і терпіти, а інша – хоче керувати (причому друга частина значно менша, тому вона і уособлює владні структури). До 10% людей мають лідерські якості, а 90% - прагнуть перекладати відповідальність за прийняття рішень на інших
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.