Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
1 етап: 1895 р. - до Другої світової війни - Виникнення та інституиіоналізація політичної науки.
Поява політичної науки у Великобританії (а згідно з однією з версій - в усьому світі) розпочалося наприкінці XIX ст. зі створення Лондонської школи економіки та політичних наук (була заснована в 1895 р. як частина Лондонського університету).
Цілі школи:
Вдосконалення сучасного суспільства Практичні дії: співпраця з Лейбористською партією з моменту її створення. Мета: «Зробити так, щоб матеріальне життя стало незалежним від приватного капіталу».
Створення лекційного центру, де читались би лекції з політологічних дисциплін.
Створення студентської асоціації, яка б була спрямована на практичні дослідження.
Відомими представниками ЛШЕ були Альфред фон Хайєк, Джон Мід, Артур Л"юїс. (13 нобелевських лауреатів).
В різні часу школу очолювали лорд Ральф Дарендорф (1974-1984 pp.), Ентоні Гіденс (1997-2003), зараз її очолює Герберт Девіс.
В ЛШЄ знаходиться одна з перших та найкращих у світі бібліотек соціальних наук - Британська бібліотека політичних і економічних наук.
Характерні риси етапу:
розвиток політичної науки в першу чергу як академічної дисципліни. В ЛШЄ, Оксфорді, Кембриджі, Манчестерському, Ліверпульському та іншому університетах було зосереджено викладання: державного управління та політичних інститутів, держаної служби, британського конституційного і адміністративного права, політичної філософії і теорії, політичної історії (особливо в Оксфорді).
панування утилітарного напрямку (від лат. utilitas - користь, доцільність), тобто зведення політичних досліджень до формально- юридичного описання державно-правових інститутів і до вивчення історії політичної думки.
Представники етапу: Е. Баркер, Джордж Дуглас Ховард Коул, Герберт Ласкі, Чарльз Манінг, Семюель Файнер (Samuel Finer).
2 етап: між двома світовими війнами - етап поєднання політичної теорії та практики.
Під час війн та в період між ними британські політологи активно залучались до практичної політики.
Характерні риси етапу:
відхід від утилітаризму, який панував в британській політології на початку XX ст.
домінування соціально-психологічного напряму (біхевіоралізму). Засновник: Грехем Уоллес, праця «Людська природа в політиці», 1908 р.
Принципи напряму:
А) політика є цариною панування нераціональних чинників, включаючи звичаї;
б) завдання політології - дослідження політичної поведінки індивіда та встановлення «раціонального контролю за нераціональними чинниками» (Г.Уоллес);
в) відведеня центрального місця дослідженню пропаганди та політичного іміджу.
(!) Мистецтво політики зводиться до створення громадської думки шляхом експлуатації нераціональних настроїв людей. «Раціональний контроль за ірраціональними чинниками». (!) Ідеї Г. Уоллеса були домінуючими в Британії до 50-х pp. XX ст., потім їх продовжував Герберт Ласкі.
З етап: 50 - 80 pp. XX cm. - посилення емпіричної спрямованості політичної науки.
Характерні риси етапу:
провдення досліджень на основі біхевіоралістських приниипів (вимоги об'єктивістської політології: безпристрасність, свобода від оціночних суджень);
спори навколо статусу політичної науки (використання компромісного терміну «політичні дослідження» (political studies)).
різке зростання значення порівняльної політології (Причина: розпад колоніалізму після Другої світової війни, необхідність дослідження процесів демократизації, модернізації в колишніх домініонах Великобританії).
Напрямки етапу (залежно від парадигми дослідженяя):
Економічний напрямок - політика - сфера раціональної діяльності людей з незмінними цілями, як зводяться до прагнення отримати максимальну користь.
Соціологічний напрямок - політика та політична поведінка - результат впливу культурної традиції, системи цінностей, які в більшості випадків людина слідує не усвідомлюючи цього.
Головна подія етапу:
1950 р. - заснування Асоціації політичних досліджень Об'єднаного Королівства, яка стала однією з філій Міжнародної асоціації політичної науки. Друкований орган асоціації: журнал «Політичні дослідження», який почав виходити з 1950 р.
Інші журнали;
«Британський журнал політичної науки», «Уряд і опозиція», «Публічне управління», «Політика і політична діяльність».
- Предмет і структура політології як науки.
- Структура політології
- Методи політологічних досліджень.
- Основні категорії і функції політології.
- Місце політології в системі наук про суспільство.
- Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- 3 Основні гіпотези б:
- Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- 3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- 4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- Основні концепції політики.
- 2. Субстанційні визначення.
- Специфіка та структура політичної діяльності.
- Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- Влада як інструмент політики.
- Основні політологічні концепції влади.
- Проблема ефективності політичної влади.
- Легітимність політичної влади.
- Соціальні відносини як відносини політичні.
- Соціальна стратифікація і політика.
- Соціальна політика і соціальна справедливість.
- Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- Основні політологічні концепції демократії.
- Політичні принципи демократії.
- Сутність демократизації як політичного процесу.
- Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- Відмінності між країнами цсє та снд
- Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- Особливості демократичного транзиту в Україні.
- Поняття та структура політичної системи суспільства.
- Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- Політична система України.
- Держава, її основні ознаки та функції.
- Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- Держава і громадянське суспільство.
- Основні типи сучасних виборчих систем.
- Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- Структура сучасних парламентів.
- Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- Функції парламентів.
- Форми парламентського контролю.
- Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- Ознаки і функції політичних партій.
- Типологія політичних партій.
- Сучасні партійні системи.
- Групи інтересів і політика.
- Сутність та основні типи політичних режимів.
- Сутність, структура і функції політичної культури.
- Сутність і структура політичної свідомості.
- Політична ідеологія та її функції.
- Типологія політичної культури.
- Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- Політична поведінка особи.
- Політична соціалізація.
- Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- Елітаризм і демократія.
- Бюрократія як соціально-політичне явище.
- Бюрократія і демократія.
- Лідерство як закономірність політичного процесу.
- Типологія політичного лідерства.
- Основні вимоги до сучасного лідера.
- Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- Генезис і основні риси консерватизму.
- Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- Політичний розвиток як модернізація
- Роль еліти в політичний модернізації України.
- Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- 6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- Геополітична концепція атлантизму.
- Геополітична концепція євразійства.
- Головні вектори сучасної української геостратегії.
- Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- 2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- Основні напрями діяльності Римського клубу.
- Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- Сша и Западная Европа:
- Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- 1. Неконституционная исполнительная власть
- 2. Федерализм
- 3. Президентские системы
- Достоинства и недостатки президенциализма
- 4. Президентско-парламентская система
- 5. Премьерско-президентская система
- Полупрезидентские системы
- 6. Парламентская система
- Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- 1. Модель относительной автономии.
- Специфіка мови як одного із засобів політики.
- Основні методи політичного прогнозування.
- Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- 100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- Популізм як політична технологія.
- Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- Потенційний політичний товар.
- Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- Социально-энергетические ресурсы власти:
- Экономические ресурсы власти:
- Культурно-информационные ресурсы:
- Особливості державного політичного маркетингу.
- Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- 108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- 109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- 110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.