Стратегія концентрованого політичного маркетингу.

Сегментування – це поділ ринку на частини (сегменти) за різними ознаками й характеристиками. Проводитьсядля визначення цільової аудиторії споживання товару.

Цільовий, чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента. Стратегія цільового маркетингу ефективна насамперед для невеликих чи спеціалізованих підприємств, які виробляють продукцію конкретного призначення в обмеженій кількості.

Порівняно зі стратегіями недиференційованого та концентрованого маркетингу диференційований маркетинг є найдорожчим і вимагає найбільших фінансових витрат.

Хто займався тематикою: П. Друкер, Ф. Котлер тощо.

Приймаючи рішення щодо виходу на ринок, можливостей його сегментації, фірма може застосувати три стратегії охоплення ринку: масовий маркетинг, диференційований маркетинг та цільовий маркетинг. Концентрований (сфокусований) маркетинг передбачає концентрацію всіх ресурсів виробника на охопленні одного або декількох сегментів. Це стратегія спеціалізації. Вона може бути виключно результативною, якщо правильно обраний розмір сегмента, а політичний товар має очевидні переваги. У той же час необхідно приділяти велику увагу репутації своєї партії, престижності свого політичного товару, здійснювати постійний аналіз обраних сегментів, стежити за динамікою частки ринку, а також вживати заходів для запобігання появи нових конкурентів.

Партія детально вивчає ринок з метою виявлення оптимального сегмента з економічних, комерційним та соціальним характеристикам. По кожному сегменту ринку фірма конструює окрему маркетингову програму, хоча це пов'язано з побудовою довгострокових стратегічних цілей і збільшенням витрат.Концентрований маркетинг особливо ефективний для малих партій з обмеженими ресурсами, так як він дозволяє отримати стійку позицію в специфічних секторах ринку без мережі масового розподілу і великомасштабної реклами. Особливо привабливий в умовах насиченого ринку і обмежених ресурсів, коли практично неможливо охопити ринок в цілому чи декілька його сегментів.

Проте така стратегія досить ризикована, оскільки орієнтована на невелике число сегментів або один сегмент, який може не виправдати надій і розрахунків партії або виявитися об'єктом аналогічної політики партії-конкурента. Оскільки більш безпечною і стабільною з точки зору стратегічних успіхів представляється стратегія диференційованого маркетингу, і партії вважають за краще працювати одночасно на декількох ринкових сегментах і навіть диверсифікувати області своєї діяльності. Крім того, стратегія концентрованого маркетингу ефективна на певний період як тимчасова або стратегія по одному політичному товару або товарному ринку, що забезпечує концентрацію зусиль для освоєння нових сегментів ринку і розширення своєї діяльності. Однак як тільки це завдання вирішене, партія перемикається на диференційовану стратегію або проводить її по основних товарних групах паралельно зі стратегією концентрованого маркетингу для освоєння нового вузького сегменту ринку для конкретного політичного товару.

Фактори для використання концентрованого маркетингу: • обмежені ресурси партії. • висока однорідність політичної продукції. • короткий етап життєвого циклу товару. • висока ступінь однорідності ринку.